Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Головній астрономічній обсерваторії НАН України — 80 років

14 липня 2024

17 липня 2024 року виповнюється 80 років від часу заснування Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) Національної академії наук України.

 

 

Зусиллями кількох поколінь астрономів ГАО перетворилась у відому наукову установу, яка має висококваліфіковані кадри та займає провідне місце з різних напрямів астрономії. Обсерваторія має тісні наукові зв’язки з багатьма астрономічними закладами України та світу. Вона була ініціатором і учасником міжнародних програм і проєктів, зокрема створення Каталогу фундаментальних слабких зір та фотографічного огляду неба, спостереження комети Галлея, визначення варіацій глобальних характеристик Сонця, а також брала участь у підготовці та здійсненні космічних проєктів ВЕГА, ФОБОС, КОРОНАС та інших.

 

З нагоди ювілею в ГАО 1517 липня поточного року відбудеться Міжнародна наукова конференція «Головна астрономічна обсерваторія НАН України — від 1944 р. і надалі. Вплив міжнародної співпраці».

 

За інф. з сайту ГАО НАН України підготував Іван Крячко

Чорну діру середньої маси виявлено в наймасивнішому кулястому скупченні Молочного Шляху

11 липня 2024

Вивчивши понад 500 зображень, отриманих за допомогою Космічного телескопа імені Габбла, астрономи знайшли докази існування чорної діри з масою 20 000 сонячних мас у центрі Омега Кентавра, кулястого скупчення, яке лежить в сузір’ї Кентавра на відстані 5430 парсек (17 710 світлових років) від Сонця.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Ремер Крістенсен Оле (25.IX.1644 — 19.IX.1710)

 

Remer 

Данський астроном Оле Крістенсен Ремер народився 25 вересня 1644 р. у м. Орхус (півострів Ютландія). Здобувши вищу освіту в Копенгаґенському університет, допомагав Жану Пікару визначати географічні координати Уранібурга — знаменитої обсерваторії Тіхо Браге. Пікар переконав Ремера перебратися в Париж. З 1671 р. працював у Паризькій обсерваторії під керівництвом Джованні Кассіні. Зі спостережень супутників Юпітера вперше визначив (1675) швидкість світла. Повернувся (1681) в Данію й став професором математики і астрономії в Копенгаґенському університеті.

 

Виконував астрономічні спостереження в університетській обсерваторії, використовуючи вдосконалені інструменти, зроблені за його кресленнями. Винайшов кілька астрономічних інструментів (полуденну трубу, меридіанне коло, екваторіал з годинниковим колом і дугою нахилів та деякі інші). З допомогою цих інструментів виконав низку досліджень, зокрема  визначив координати понад 1000 зір.

 

Упродовж 17 (чи 18) років виконував спостереження, що на його думку, мали привести до визначення річних паралаксів нерухомих зір. Як королівський математик він розробив для Данії національну систему мір і вагів (її запровадили 1 травня 1683 року). Йому також належить заслуга запровадження (1710) в Данії григоріанського календаря.

 

У 1705 р. став поліцмейстером й бургомістром Копенгаґені й перебував на цій посаді до кінця життя. На честь науковця названо кратер на Місяці, астерої 2897 Оле Ремер.

 

Оле Крістенсен Ремер помер 19 вересня 1710 р. у Копенгаґені.

 

Докладніше про Оле Ремера

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1