Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Зоряні перемички показують: розвиток ранніх галактик у Всесвіті відбувався набагато швидше, ніж вважалося раніше

24 квітня 2024

Ранні галактики були не такими хаотичними і розвивалися набагато швидше, ніж вважали астрономи раніше.

 

Це випливає з результатів дослідження, яке «озирнулося» на понад десять мільярдів років назад. Міжнародна група астрономів під керівництвом науковців з Даремського університету, Великобританія, використала космічний телескоп Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST), щоб знайти докази формування в галактик барів [Бар галактики (англ. bar — перемичка) — складова багатьох спіральних і неправильних галактик, яка лежить у площині диска і має вигляд витягнутого ущільнення із зір і міжзоряного газу.], коли Всесвіту було лише кілька мільярдів років. Результати дослідження опубліковано в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.

Докладніше:

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

 

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Ремер Крістенсен Оле (25.IX.1644 — 19.IX.1710)

 

Remer 

Данський астроном Оле Крістенсен Ремер народився 25 вересня 1644 р. у м. Орхус (півострів Ютландія). Здобувши вищу освіту в Копенгаґенському університет, допомагав Жану Пікару визначати географічні координати Уранібурга — знаменитої обсерваторії Тіхо Браге. Пікар переконав Ремера перебратися в Париж. З 1671 р. працював у Паризькій обсерваторії під керівництвом Джованні Кассіні. Зі спостережень супутників Юпітера вперше визначив (1675) швидкість світла. Повернувся (1681) в Данію й став професором математики і астрономії в Копенгаґенському університеті.

 

Виконував астрономічні спостереження в університетській обсерваторії, використовуючи вдосконалені інструменти, зроблені за його кресленнями. Винайшов кілька астрономічних інструментів (полуденну трубу, меридіанне коло, екваторіал з годинниковим колом і дугою нахилів та деякі інші). З допомогою цих інструментів виконав низку досліджень, зокрема  визначив координати понад 1000 зір.

 

Упродовж 17 (чи 18) років виконував спостереження, що на його думку, мали привести до визначення річних паралаксів нерухомих зір. Як королівський математик він розробив для Данії національну систему мір і вагів (її запровадили 1 травня 1683 року). Йому також належить заслуга запровадження (1710) в Данії григоріанського календаря.

 

У 1705 р. став поліцмейстером й бургомістром Копенгаґені й перебував на цій посаді до кінця життя. На честь науковця названо кратер на Місяці, астерої 2897 Оле Ремер.

 

Оле Крістенсен Ремер помер 19 вересня 1710 р. у Копенгаґені.

 

Докладніше про Оле Ремера

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1