Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Космічний гамма-телескоп «Фермі» допоміг створити каталог майже 300 гамма-пульсарів

30 листопада 2023

27 листопада поточного року на сайті американського Національного аерокосмічного агентства (NASA) з’явилася замітка про новий каталог 294 пульсарів, які випромінюють у гамма-діапазоні електромагнітних хвиль. Його створила міжнародна група астрономів, що її очолює Девід Сміт (David Smith) — провідний науковий співробітник Астрофізичної лабораторії в Бордо (Франція), котра є підрозділом Французького національного центру наукових досліджень.

Докладніше:

Астрономи вперше виявили диск навколо зорі в іншій галактиці

29 листопада 2023

 

Астрономи виявили диск навколо молодої зорі у Великій Магеллановій Хмарі, галактиці, сусідній з нашою. Це вперше, коли такий диск, ідентичний тим, з яких утворюються планети в Молочному Шляху, знайдено за межами нашої галактики. Нові спостереження дали змогу побачити масивну молоду зорю, яка зростає та накопичує речовину з довкілля і утворює диск, що обертається. Відкриття зроблено за допомогою Великої міліметрової/субміліметрової антени Атакама (Atacama Large Millimeter/submillimeter Array, ALMA) у Чилі, яку на умовах партнерства використовують науковці Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO).

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Цізат Батист Йоганн (1586 — 3.III.1657)

 

Tsizat 

Швейцарський астроном Йоганн Батист Цізат народився 1586 р. в Люцерні. Здобув освіту (вивчав богослов’я, математику й астрономію) в колегіумі Інгольштадта (його вчителем був Христофор Шейнер). У 1618 р. став професором математики єзуїтського колегіуму в Інгольштадті, був ректором колегіумів у Люцерні (1623—1627), Інсбруку (1637—1641), Айхштадті (1646—1650).

 

Йоганн Цізат одним із перших почав використовувати винайдений Ґалілео Ґалілеєм телескоп для систематичних астрономічних спостережень. У 1611 р. в Інгольштадтському колегіумі він як учень допомагав X. Шейнеру вивчати сонячні плями. Протягом грудня 1618 — січня 1619 рр. спостерігав комету й з допомогою секстанта визначав її положення на небесній сфері, вимірював розміри голови й хвоста і вивчав вигляд комети у телескоп. Оцінив відстань комети від Землі і показав, що вона рухається далі від Землі, ніж Місяць. Спираючись на одержані результати, запропонував дві різні теорії комет: колова орбіта навкруги Сонця між Венерою і Марсом (згідно з системою світу Тіхо Браге) і прямолінійна орбіта.

 

Спостерігав (1618) туманність Оріона, місячне затемнення (1620), а також виконав перше в історії астрономії спостереження проходження Меркурія по диску Сонця (7 листопада 1631 р.), передбачене Йоганном Кеплером.

 

На честь науковця названо кратер на Місяці.

 

Йоганн Батист Цізат помер 3 березня 1657 р. у м. Люцерна (Швейцарія).

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1