Цізат Батист Йоганн

Останні новини

Несподівана знахідка у зразку астероїда Рюгу ставить під сумнів походження астероїдів.

26 червня 2025

Незаймані зразки з астероїда Рюгу, повернуті місією Hayabusa2 6 грудня 2020 року, були життєво важливими для покращення нашого розуміння примітивних астероїдів та формування Сонячної системи. Астероїд типу C Рюгу складається з порід, подібних до метеоритів, які називаються хондрити CI, що містять відносно велику кількість вуглецю та зазнали значних водних змін у минулому.

Дослідницька група Хіросімського університету виявила наявність мінералу джерфішериту, калійвмісного залізо-нікелевого сульфіду, у зерні Рюгу. Присутність цього мінералу є абсолютно несподіваною, оскільки джерфішерит не утворюється за умов, в яких, як вважається, Рюгу перебував протягом свого існування. Результати дослідження були опубліковані 28 травня 2025 року в журналі Meteoritics & Planetary Science.

«Джерфішерит – це мінерал, який зазвичай утворюється в середовищах, подібних до тих, що зустрічаються в енстатитових хондритах, і ніколи не був зареєстрований у хондритах CI чи інших зернах Рюгу», – каже перший автор та кореспондент Масаакі Міяхара, доцент Вищої школи передових наук та інженерії Хіросімського університету. «Його поява подібна до знаходження тропічного насіння в арктичному льоду, що вказує або на несподіване місцеве середовище, або на перенесення на великі відстані в ранній Сонячній системі».

Цізат Батист Йоганн (1586 — 3.III.1657)

Tsizat

Швейцарський астроном Йоганн Батист Цізат народився 1586 р. в Люцерні. Здобув освіту (вивчав богослов’я, математику й астрономію) в колегіумі Інгольштадта (його вчителем був Христофор Шейнер). У 1618 р. став професором математики єзуїтського колегіуму в Інгольштадті, був ректором колегіумів у Люцерні (1623—1627), Інсбруку (1637—1641), Айхштадті (1646—1650).

Йоганн Цізат одним із перших почав використовувати винайдений Ґалілео Ґалілеєм телескоп для систематичних астрономічних спостережень. У 1611 р. в Інгольштадтському колегіумі він як учень допомагав X. Шейнеру вивчати сонячні плями. Протягом грудня 1618 — січня 1619 рр. спостерігав комету й з допомогою секстанта визначав її положення на небесній сфері, вимірював розміри голови й хвоста і вивчав вигляд комети у телескоп. Оцінив відстань комети від Землі і показав, що вона рухається далі від Землі, ніж Місяць. Спираючись на одержані результати, запропонував дві різні теорії комет: колова орбіта навкруги Сонця між Венерою і Марсом (згідно з системою світу Тіхо Браге) і прямолінійна орбіта.

Спостерігав (1618) туманність Оріона, місячне затемнення (1620), а також виконав перше в історії астрономії спостереження проходження Меркурія по диску Сонця (7 листопада 1631 р.), передбачене Йоганном Кеплером.

На честь науковця названо кратер на Місяці.

Йоганн Батист Цізат помер 3 березня 1657 р. у м. Люцерна (Швейцарія).