Докладніше про Гринвіцьку обсерваторію

Останні новини

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

Астрономи виявили сильні магнітні поля біля чорної діри в центрі Молочного Шляху

27 березня 2024

Нове зображення, отримане за допомогою Телескопа горизонту подій (Event Horizon Telescope, EHT), дало змогу виявити сильні та впорядковані магнітні поля, що виходять по спіралі від краю надмасивної чорної діри Стрілець A* (Sgr A*). На новій світлині «монстра», що ховається в серці галактики Молочний Шлях, якого вперше спостерігали у поляризованому світлі, науковці побачили структуру магнітного поля, разюче схожу на аналогічну структуру в чорної діри у центрі галактики M87. Це свідчить про те, що наявність сильного магнітного поля може бути спільною ознакою всіх чорних дір. Виявлена схожість також натякає на існування невидимого струменя (джета) в Sgr A*. Результати дослідження оприлюднені в The Astrophysical Journal Letters.

Докладніше:

Докладніше про Гринвіцьку обсерваторію

Гринвіцьку королівську обсерваторію засновано 1675 р. за вказівкою короля Карла II. Вона мала вирішити нагальну на той час для Англії проблему — визначення довготи (однієї з двох географічних координат) у відкритому морі. Астроном Джон Флемстід, якого було призначено першим Королівським астрономом, став на чолі нової обсерваторії. (Традиція, згідно з якою директор Гринвіцької обсерваторії одночасно є Королівським астрономом, зберігалася до 1974 р.) Йому було призначено платню в розмірі 100 фунтів на рік (для порівняння — на будівництво обсерваторії король виділив 500 фунтів).

Обсерваторію розмістили на пагорбі парку Гринвіча — на той час передмісті Лондона. Вашингтонською конференцією 1884 р. було ухвалено рішення вважати меридіан, що проходить через Гринвіч, за початок відліку географічної довготи. Нульовий меридіан довготи, що ділить земну кулю на східну й західну половини, проходить через будівлю обсерваторії й позначений сталевою рейкою.

Royal Greenwich Observatory

Сучасний панорамний вигляд території Грінвіцької обсерваторії. Історичну будівлю обсерваторії на світлині видно праворуч. Фото з сайту National Maritime Museum.

1958 р. обсерваторію перемістили в замок Гeрстмонсо у графстві Східний Сассекс, що за 90 км на південь від Лондона. А в Гринвічі створили музей, що має колекцію старих астрономічних інструментів та годинників, і 2007 р. відкрили планетарій.

На початку 1970-х років було ухвалено рішення про виконання астрономічних спостережень за межами Англії (о. Ла-Пальма на Канарських островах). З 1991 р. штаб-квартира Гринвіцької обсерваторії міститься в Кембриджі.

За час існування Гринвіцької обсерваторії на її чолі було багато видатних астрономів — Едмонд Галлей (другий Королівський астроном), Джеймс Бредлі (третій Королівський астроном), Джордж Ері, Спенсер Джонс та ін.

Гринвіцька обсерваторія за свою тривалу історію використовувала багато астрономічних інструментів. Найбільший її телескоп, рефлектор з діаметром дзеркала 2,54 м, спершу було встановлено в Гeрстмонсо (1967 р.), а 1984 р. перенесено на острів Ла Пальма. Цьому телескопу присвоєно ім’я Ньютона.

Першим великим науковим результатом Гринвіцької обсерваторії був зоряний каталог, укладений Дж. Флемстідом і виданий вже після його смерті, де зорі в кожному сузір’ї позначено за порядком зростання їхніх прямих піднесень. Ці позначення досі використовують в астрономії. 1767 р. обсерваторія започаткувала астрономічний щорічник «Морський альманах» («Nautical Almanac»), що виходить донині.