Докладніше про Маунт-Вілсонівську астрономічну обсерваторію

Останні новини

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

Астрономи виявили сильні магнітні поля біля чорної діри в центрі Молочного Шляху

27 березня 2024

Нове зображення, отримане за допомогою Телескопа горизонту подій (Event Horizon Telescope, EHT), дало змогу виявити сильні та впорядковані магнітні поля, що виходять по спіралі від краю надмасивної чорної діри Стрілець A* (Sgr A*). На новій світлині «монстра», що ховається в серці галактики Молочний Шлях, якого вперше спостерігали у поляризованому світлі, науковці побачили структуру магнітного поля, разюче схожу на аналогічну структуру в чорної діри у центрі галактики M87. Це свідчить про те, що наявність сильного магнітного поля може бути спільною ознакою всіх чорних дір. Виявлена схожість також натякає на існування невидимого струменя (джета) в Sgr A*. Результати дослідження оприлюднені в The Astrophysical Journal Letters.

Докладніше:

Докладніше про Маунт-Вілсонівську астрономічну обсерваторію

Маунт-Вілсонівську астрономічну обсерваторію засновано 1904 р., а її офіційне відкриття відбулося 8 грудня 1908 р. Вона розміщена на горі Вілсон (висота над рівнем моря 1750 м) за 40 км від м. Пасадена у штаті Каліфорнія (США). Ініціатором створення обсерваторії та її першим директором був відомий американський астроном Джордж Еллері Гейл. Він планував створити обсерваторію для дослідження Сонця, а тому в її назві до 1917 р. було присутнє слово «сонячна».

Для створення обсерваторії Дж. Гейл залучив кошти Інституту Карнегі, а її телескопи було виготовлено за фінансової участі кількох меценатів. Наприклад, 1917 р. в обсерваторії став до ладу 2,54-метровий телескоп Гукера, споруджений на кошти американського мільйонера Джона Д. Гукера й фонду Карнегі. Першим інструментом цієї обсерваторії був горизонтальний сонячний телескоп Сноу, який перевезли з Йорка й ввели в дію в 1904 р. за проектом Дж. Гейла.

Mount Wilson Observatory

Сучасний вигляд території Маунт-Вілсонівської астрономічної обсерваторії. Вежа 2,54-метрового телескопа Гукера в центрі світлини. Фото з сайту www.scpr.org.

У 1948—1970 рр. обсерваторію на горі Вілсон було адміністративно об’єднано з Паломарською астрономічною обсерваторією. Упродовж 1970—1980 рр. вона мала назву «Обсерваторія Гейла», а в 1980—1985 рр. її об’єднано з обсерваторією Лас-Кампанас (Чилі, пустеля Атакама).

Інститут Карнегі виконував дослідження в Маунт-Вілсонівській обсерваторії до 1985 р., припинивши роботу в ній після того, як вийшов з ладу телескоп Гукера (його роботу відновлено 1993 р.). Нині телескопи обсерваторії використовують Гарвардський, Південнокаліфорнійський і Каліфорнійський університети.

У Маунт-Вілсонівській обсерваторії працювали відомі астрономи Волтер Адамс, Френсіс Піз, Джордж Річі та ін.

Окрім сонячного телескопа Сноу (його зараз використовують в освітніх цілях) і телескопа Гукера, в Маунт-Вілсонівській обсерваторії встановлено 1,5-метровий телескоп Гейла і два баштові сонячні телескопи — висота вежі одного становить 18 м, а другого 46 м.