Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

 

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

Астрономи виявили сильні магнітні поля біля чорної діри в центрі Молочного Шляху

27 березня 2024

 

Нове зображення, отримане за допомогою Телескопа горизонту подій (Event Horizon Telescope, EHT), дало змогу виявити сильні та впорядковані магнітні поля, що виходять по спіралі від краю надмасивної чорної діри Стрілець A* (Sgr A*). На новій світлині «монстра», що ховається в серці галактики Молочний Шлях, якого вперше спостерігали у поляризованому світлі, науковці побачили структуру магнітного поля, разюче схожу на аналогічну структуру в чорної діри у центрі галактики M87. Це свідчить про те, що наявність сильного магнітного поля може бути спільною ознакою всіх чорних дір. Виявлена схожість також натякає на існування невидимого струменя (джета) в Sgr A*. Результати дослідження оприлюднені в The Astrophysical Journal Letters.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Епік Юліус Ернст (23.X.1893 — 10.IX.1985)

 

Epik 

Естонський астроном Ернст Юліус Епік народився 23 жовтня 1893 р. у м. Кунда, на півночі Естонії. Вищу освіту здобув (1916) у Московському університеті й залишився в ньому для підготовки до професорського звання (одночасно працював асистентом в університетській обсерваторії). У 1920—1921 рр. — доцент астрономії в Ташкенті. Протягом 1921—1944 рр. — співробітник обсерваторії Тартуського університету (з 1930 р. до 1934 р. працював у Гарвардській обсерваторії в США). Покинув Естонію перед совєцькою окупацією. У 1944—1948 рр. працював в Гамбурзькій обсерваторії, а потім (до 1981 р.) — в обсерваторії Арма у Північній Ірландії. З 1956 р. також співробітник Мерілендського університету (професор фізики і астрономії з 1968 р.) в США.

 

Галузь наукових інтересів Ернста Епіка — метеори, планети, внутрішня будова і фотометрія зір, зоряна статистика. Виконав велику кількість визначень висот метеорів, їхніх швидкостей і радіантів. Побудував теорію фізичних процесів, що відбуваються в атмосфері, коли в неї потрапляє метеорне тіло. Опублікував (1922) статтю, де оцінив відстань до Туманності Андромеди за допомогою нового метода в 450 кпк (це значення було значно ближче до справжньої відстані, ніж результат, невдовзі одержаний (275 кпк) Е. Габблом). Передбачив (1922), що поверхня Марса має бути вкрита кратерами. Опублікував (1924) результати статистичного дослідження подвійних зір і, зважаючи на ці результати, розглянув загальний хід еволюції зір залежно від їхньої початкової маси. Висловив (1932) ідею про існування хмар кометних і метеорних тіл, які упродовж тривалого часу гравітаційно утримує Сонце на відстанях до 4 світлових років (пізніше цю ідею кометних хмар розвинув Ян Оорт).

 

У 1930-х роках виконав низку робіт, де розглянув питання внутрішньої будови зір і виконав обчислення зоряних моделей. Першим (1938) вказав на механізм утворення червоного гіганта із зорі головної послідовності (стиснення ядра зорій розширення зовнішніх її частин після вигоряння водню в ядрі). Дійшов (1951) висновку, що термоядерні реакції синтезу, які відбуваються за високих температур в надрах зір, мають бути джерелом їхньої енергії. Брав участь у розробці астрономічних експериментів на космічних апаратах.

 

На честь науковця названо кратер на Фобосі (супутник Марса), астероїд 2099 Епік.

 

Ернст Юліус Епік помер 10 вересня 1985 р. у м. Бангор (Північна Ірландія).

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1