Ламонт фон Йоганн

Останні новини

Несподівана знахідка у зразку астероїда Рюгу ставить під сумнів походження астероїдів.

26 червня 2025

Незаймані зразки з астероїда Рюгу, повернуті місією Hayabusa2 6 грудня 2020 року, були життєво важливими для покращення нашого розуміння примітивних астероїдів та формування Сонячної системи. Астероїд типу C Рюгу складається з порід, подібних до метеоритів, які називаються хондрити CI, що містять відносно велику кількість вуглецю та зазнали значних водних змін у минулому.

Дослідницька група Хіросімського університету виявила наявність мінералу джерфішериту, калійвмісного залізо-нікелевого сульфіду, у зерні Рюгу. Присутність цього мінералу є абсолютно несподіваною, оскільки джерфішерит не утворюється за умов, в яких, як вважається, Рюгу перебував протягом свого існування. Результати дослідження були опубліковані 28 травня 2025 року в журналі Meteoritics & Planetary Science.

«Джерфішерит – це мінерал, який зазвичай утворюється в середовищах, подібних до тих, що зустрічаються в енстатитових хондритах, і ніколи не був зареєстрований у хондритах CI чи інших зернах Рюгу», – каже перший автор та кореспондент Масаакі Міяхара, доцент Вищої школи передових наук та інженерії Хіросімського університету. «Його поява подібна до знаходження тропічного насіння в арктичному льоду, що вказує або на несподіване місцеве середовище, або на перенесення на великі відстані в ранній Сонячній системі».

Ламонт фон Йоганн (13.XII.1806 — 6.VIII.1879)

Lamont

Шотландський і німецький астроном та геофізик Йоганн фон Ламонт народився 13 грудня 1806 р. у м. Бреймар (Шотландія). Упродовж 1817—1827 рр. перебував Регенсбурзькому бенедиктинському монастирі. Потім переселився в Мюнхен, де став працювати асистентом Йоганна Зольднера в Боґенгаузенській обсерваторії. З 1833 р. — директор цієї обсерваторії до кінця життя. З 1852 р. був також професором астрономії Мюнхенського університету.

Галузь наукових інтересів Йоганна Ламонта в астрономії — позиційні спостереження зір і планет. Спостерігав супутники Сатурна (1836) та Урана (1837) і визначив їхні орбіти. Результати дослідження руху супутників Урана використав для обчислення маси планети і отримав найточніше на той час значення. Виконав багато спостережень комети Галлея (1835). Спостерігав і описав сонячні затемнення 1842 та 1860 років. Продовжив спостереження слабких зір, розпочаті Й. Зольднером, опрацював й опублікував результати його роботи. Визначив (разом з помічниками) положення близько 35000 зір (ці результати було опубліковано протягом 1866—1874 років).

Як каталоги Жозефа Лаланда, Фрідріха Бесселя і Фрідріха Арґеландера, так і каталог Ламонта — одне з найважливіших досягнень позиційної астрономії XIX століття. Відкрив періодичність магнітних варіацій, що збігається з періодичністю сонячних плям. Ці роботи Ламонта поклали початок вивченню сонячно-земних зв’язків.

На честь науковця названо кратер на Місяці, кратер Марсі.

Йоганн фон Ламонт помер 6 серпня 1879 р. в Мюнхені (Німеччина).

Докладніше про Йоганна Ламонта