Яшнов Петро Іванович (12.VI.1874 — 29.V.1940)
Російський радянський астроном Петро Іванович Яшнов народився 12 червня 1874 р. у м. Нижній Новгород (Росія). Здобувши (1902) освіту в Московському технічному училищі, працював учителем математики в середніх навчальних закладах Москви. Став (1904) за підтримки директора Московської обсерваторії Вітольда Цераського асистентом в цій обсерваторії. У 1909—1912 роках працював на посаді астронома в Пулковській обсерваторії (в 1912—1917 рр. — у її відділенні в Миколаєві). У 1917—1919 рр. — астроном Пулковської обсерваторії. Упродовж 1919—1923 років працював астрономом-спостерігачем у Саратовському університеті. У 1923 р. за пропозицією Василя Фесенкова очолив Ташкентську обсерваторію. Протягом 1925—1936 рр. — співробітник Пулковської обсерваторії.
Галузь наукових інтересів Петра Яшнова — астрометрія. Брав участь у створенні пулковських абсолютних каталогів прямих піднесень (1905.0, 1915.0, 1930.0) та Миколаївського каталогу 1915.0. Визначив (1922) різницю довгот Пулково — Саратов, використавши для цього одним з перших у Росії радіотелеграфний метод. Запропонував новий спосіб дослідження цапф переносного пасажного інструменту («спосіб Яшнова»).
Один з організаторів першої астрометричної конференції в Пулково (1932). Кілька років завідував бібліотекою і музеєм Пулковської обсерваторії (приводив у порядок бібліотеки, приділяв увагу створенню каталогу рукописного архіву Йоганна Кеплера). Автор низки статей з історії астрономії.
Петро Іванович Яшнов помер у в’язниці 29 травня 1940 р. у м. Дмитрівськ (заарештований восени 1936 р. і засуджений навесні 1937 р. на 10 років у зв’язку з «Пулковською справою», реабілітований у 1957 р.).
Докладніше про Петра Івановича Яшнова