Яшнов Петро Іванович

Останні новини

Зображення Сонця з високою роздільною здатністю показують, як спалахи впливають на його атмосферу

20 жовтня 2024

Сонячні спалахи — це дивовижна річ, яка має глибокий вплив на те, що астрономи називають «космічною погодою». Ці події змінюються залежно від 11-річного циклу активності Сонця, вивільняючи в космос величезну кількість випромінювання в усьому електромагнітному спектрі (від ультрафіолетового до рентгенівського). Наслідки спалахів земляни спостерігають з незапам’ятних часів, зокрема полярні сяйва у високих широтах, але предметом вивчення та прогнозування вони є лише близько півтора століття. Однак про ці драматичні події науковці ще багато чого не знають.

Докладніше:

Астрономи виявили, що дані від «Вебба» суперечать моделям реіонізації

11 жовтня 2024

Реіонізація — це критичний період, коли перші зорі та галактики змінили фізичну структуру свого довкілля, а згодом і всього Всесвіту. Загальноприйняті теорії стверджують, що ця епоха закінчилася приблизно через 1 мільярд років після Великого Вибуху. Однак, якщо розрахувати цю віху за допомогою даних спостережень космічного телескопа Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST), реіонізація завершилася б принаймні на 350 мільйонів років раніше, ніж очікували досі астрономи. Про це йдеться в новій статті, опублікованій у Monthly Notices of the Royal Astronomical Society: Letters.

Докладніше:

Яшнов Петро Іванович (12.VI.1874 — 29.V.1940)

Yashnov

Російський радянський астроном Петро Іванович Яшнов народився 12 червня 1874 р. у м. Нижній Новгород (Росія). Здобувши (1902) освіту в Московському технічному училищі, працював учителем математики в середніх навчальних закладах Москви. Став (1904) за підтримки директора Московської обсерваторії Вітольда Цераського асистентом в цій обсерваторії. У 1909—1912 роках працював на посаді астронома в Пулковській обсерваторії (в 1912—1917 рр. — у її відділенні в Миколаєві). У 1917—1919 рр. — астроном Пулковської обсерваторії. Упродовж 1919—1923 років працював астрономом-спостерігачем у Саратовському університеті. У 1923 р. за пропозицією Василя Фесенкова очолив Ташкентську обсерваторію. Протягом 1925—1936 рр. — співробітник Пулковської обсерваторії.

Галузь наукових інтересів Петра Яшнова — астрометрія. Брав участь у створенні пулковських абсолютних каталогів прямих піднесень (1905.0, 1915.0, 1930.0) та Миколаївського каталогу 1915.0. Визначив (1922) різницю довгот Пулково — Саратов, використавши для цього одним з перших у Росії радіотелеграфний метод. Запропонував новий спосіб дослідження цапф переносного пасажного інструменту («спосіб Яшнова»).

Один з організаторів першої астрометричної конференції в Пулково (1932). Кілька років завідував бібліотекою і музеєм Пулковської обсерваторії (приводив у порядок бібліотеки, приділяв увагу створенню каталогу рукописного архіву Йоганна Кеплера). Автор низки статей з історії астрономії.

Петро Іванович Яшнов помер у в’язниці 29 травня 1940 р. у м. Дмитрівськ (заарештований восени 1936 р. і засуджений навесні 1937 р. на 10 років у зв’язку з «Пулковською справою», реабілітований у 1957 р.).

Докладніше про Петра Івановича Яшнова