Останні новини

Розв’язок астрофізичної проблеми пов’язує темну матерію та надмасивні чорні діри

24 липня 2024

Нове дослідження, можливо, виявило зв’язок між надмасивними чорними дірами та частинками темної матерії, що могло б вирішити проблему, яка десятиліттями турбувала астрофізиків: «проблему останнього парсека».

Торік міжнародна група дослідників виявила фоновий «гул» гравітаційних хвиль. Вони припустили, що цей фоновий сигнал виходить від мільйонів пар надмасивних чорних дір, що зливаються.

Надмасивні чорні діри в сотні тисяч до мільярдів разів більші за масою, ніж Сонце. Але теорія вказує на те, що такі злиття між парами надмасивних чорних дір не мають відбутися. Оскільки спостерігати такі об’єкти надзвичайно важко, астрофізикам доводиться покладатися на теоретичне моделювання, щоб зрозуміти динаміку пар чорних дір.

Головній астрономічній обсерваторії НАН України — 80 років

14 липня 2024

17 липня 2024 року виповнюється 80 років від часу заснування Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) Національної академії наук України.

Зусиллями кількох поколінь астрономів ГАО перетворилась у відому наукову установу, яка має висококваліфіковані кадри та займає провідне місце з різних напрямів астрономії. Обсерваторія має тісні наукові зв’язки з багатьма астрономічними закладами України та світу. Вона була ініціатором і учасником міжнародних програм і проєктів, зокрема створення Каталогу фундаментальних слабких зір та фотографічного огляду неба, спостереження комети Галлея, визначення варіацій глобальних характеристик Сонця, а також брала участь у підготовці та здійсненні космічних проєктів ВЕГА, ФОБОС, КОРОНАС та інших.

З нагоди ювілею в ГАО 15—17 липня поточного року відбудеться Міжнародна наукова конференція «Головна астрономічна обсерваторія НАН України — від 1944 р. і надалі. Вплив міжнародної співпраці».

За інф. з сайту ГАО НАН України підготував Іван Крячко

Інші новини

Читати всі новини

Пошук інформації на порталі

Новини

: 22 вересня 2022

news 22 09 22 1v

За допомогою Великої міліметрової/субміліметрової антени Атакама (Atacama Large Millimeter/submillimeter Array, ALMA) астрономи помітили ознаки «гарячої цятки», що обертається навколо Стрільця A*, чорної діри в центрі нашої галактики. Знахідка допоможе науковцям краще зрозуміти загадкове та динамічне середовище нашої надмасивної чорної діри.

Докладніше:

: 18 вересня 2022

news 18 09 22 1v

Хоча за останні роки астрономи відкрили тисячі екзопланет, насправді є лише три методи їх пошуку. Перший полягає в спостереженні зорі, яка трохи тьмяніє, коли планета проходить перед нею (метод транзиту). Другий метод, виміряти зміщення зорі на небесній сфері, коли планета, що обертається навколо неї, діє на зорю своєю гравітацією (метод Доплера). Третій — спостерігати (бачити) екзопланету прямо. Тепер нове дослідження, результати якого оприлюднив Astrophysical Journal Letters, пропонує четвертий метод.

Докладніше:

: 8 вересня 2022

news 08 09 22 1v

Одне з найбільших питань, з якими нині стикаються астрономи, стосується утворення зір і їх ролі в еволюції галактик. Зокрема, астрономів цікавить — процес формування зір почався у центральних ділянках галактик, де зорі пов’язані міцніше? Попередні спостереження показали, що численні галактики пережили інтенсивні періоди утворення зір у своїх центрах приблизно через мільярд років після Великого Вибуху. Вже давно астрономи хотіли виконати такі спостереження в центрі Молочного Шляху, щоб вивчити темп утворення зір в ньому докладніше.

Докладніше:

: 6 липня 2022

Новий телескоп, що складається з двох однакових систем на протилежних сторонах планети, буде відстежувати джерела гравітаційних хвиль.

news 06 07 22 1v

Гравітаційно-хвильовий оптичний спостерігач швидкоплинних явищ (Gravitational-wave Optical Transient Observer, GOTO), який створює Ворицький університет, — це свідчення нової ери науки про гравітаційні хвилі. Розгорнутий у двох протилежних місцях на Землі, щоб повністю охопити небо, GOTO виконуватиме пошук оптичних підказок про потужні космічні події, які спричиняють появу бриж в «тканині» космосу.

Докладніше:

: 24 серпня 2022

Нова мапа Марса змінює наше уявлення про водне минуле планети та показує, де нам треба здійснити посадку в майбутньому.

news 24 08 22 1v

Мапа показує поклади корисних копалин по всій планеті та була кропітко створена протягом останнього десятиліття з використанням даних, отриманих за допомогою космічних апаратів «Марс-Експрес» (Mars Express) Європейського космічного агентства та «Марсіанський розвідувальний супутник» (Mars Reconnaissance Orbiter, MRO) NASA. Ці дані науковці збирали спектрометрами Express Observatoire pour la Mineralogie, l’Eau, les Glaceset l’Activité (OMEGA) та The Compact Reconnaissance Imaging Spectrometer for Mars (CRISM), що встановлені на Mars Express та MRO відповідно.

Докладніше: