За орбітою Нептуна знайшли малий світ з атмосферою, якої там не мало б бути
07 травня 2026
Японські астрономи виявили ознаки дуже тонкої атмосфери навколо транснептунового об’єкта (612533) 2002 XV93. Це невелике тіло поясу Койпера має діаметр приблизно 500 км і рухається далеко за орбітою Нептуна, у тій самій холодній області Сонячної системи, де перебуває Плутон.
Суперкомп’ютерне моделювання пояснює рентгенівське випромінювання чорних дір
Дослідники з Гельсінського університету досягли успіху в тому, чого прагнули з 1970-х років: пояснили рентгенівське випромінювання з навколишнього середовища чорної діри.
Завдяки докладному суперкомп’ютерному моделюванню, дослідники з Гельсінського університету змоделювали взаємодію між випромінюванням, плазмою та магнітними полями навколо чорних дір. Було виявлено, що хаотичні рухи, або турбулентність, спричинені магнітними полями, нагрівають локальну плазму і змушують її випромінювати.
Науковці знайшли на Марсі океани води, але вона занадто глибоко, щоб її зачерпнути
Застосувавши метод сейсмічної активности для дослідження внутрішньої частини Марса, геофізики знайшли докази існування великого підземного резервуару рідкої води — достатнього, щоб заповнити океани на поверхні планети.
Дивна зоря: сусідня зірка обертається не так, як будь-яка інша
V889 Геркулеса (V889 Herculis) обертається не так, як будь-яка інша зоря, що є викликом для наявних моделей зір.
Астрономи виявили, що сусідня зоря, доволі схожа на Сонце, насправді є безпрецедентним диваком. Це V889 Геркулеса, що лежить на відстані 115 світлових років від нас у напрямку сузір’я Геркулеса. Особливість її обертання, якого астрономи ніколи раніше не спостерігали, може поставити під сумнів наявну модель обертання зір, яку науковці вважали добре обґрунтованою.
Розв’язок астрофізичної проблеми пов’язує темну матерію та надмасивні чорні діри
Нове дослідження, можливо, виявило зв’язок між надмасивними чорними дірами та частинками темної матерії, що могло б вирішити проблему, яка десятиліттями турбувала астрофізиків: «проблему останнього парсека».
Торік міжнародна група дослідників виявила фоновий «гул» гравітаційних хвиль. Вони припустили, що цей фоновий сигнал виходить від мільйонів пар надмасивних чорних дір, що зливаються.
Надмасивні чорні діри в сотні тисяч до мільярдів разів більші за масою, ніж Сонце. Але теорія вказує на те, що такі злиття між парами надмасивних чорних дір не мають відбутися. Оскільки спостерігати такі об’єкти надзвичайно важко, астрофізикам доводиться покладатися на теоретичне моделювання, щоб зрозуміти динаміку пар чорних дір.
Головній астрономічній обсерваторії НАН України — 80 років
17 липня 2024 року виповнюється 80 років від часу заснування Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) Національної академії наук України.
Зусиллями кількох поколінь астрономів ГАО перетворилась у відому наукову установу, яка має висококваліфіковані кадри та займає провідне місце з різних напрямів астрономії. Обсерваторія має тісні наукові зв’язки з багатьма астрономічними закладами України та світу. Вона була ініціатором і учасником міжнародних програм і проєктів, зокрема створення Каталогу фундаментальних слабких зір та фотографічного огляду неба, спостереження комети Галлея, визначення варіацій глобальних характеристик Сонця, а також брала участь у підготовці та здійсненні космічних проєктів ВЕГА, ФОБОС, КОРОНАС та інших.
