Новини

13 січня 2024

Астрономи завершили найбільше та найдокладніше дослідження того, що спричиняє утворення зір у найбільших галактиках Всесвіту. Його виконано за допомогою рентгенівської обсерваторії Chandra («Чандра») NASA та інших телескопів. Науковці були здивовані, виявивши, що умови для зародження зір у цих надзвичайно масивних галактиках не змінилися протягом останніх десяти мільярдів років.

Докладніше:

10 січня 2024

Астрономи виявили прямий зв’язок між загибеллю масивних зір внаслідок вибухів і утворенням найкомпактніших і загадкових об’єктів у Всесвіті — чорних дір та нейтронних зір. За допомогою Дуже великого телескопа (Very Large Telescope, VLT) і Телескопа нових технологій (New Technology Telescope, NTT) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) двом групам науковців вдалося спостерігати наслідки вибуху наднової зорі в сусідній галактиці й знайти докази існування таємничого компактного об’єкта, який вона залишила після себе.

Докладніше:

5 січня 2024

Японська космічна обсерваторія XRISM (X-ray Imaging and Spectroscopy Mission) представила перший погляд на безпрецедентні дані, які вона збиратиме, коли пізніше цього року буде розпочато наукові спостереження. Наукова група обсерваторії опублікувала знімок скупчення із сотень галактик і спектри залишків зір у сусідній галактиці, що дають науковцям докладний погляд на хімічний склад цих об’єктів.

Докладніше:

29 грудня 2023

Якби ми могли вирушити далеко за межі нашої галактики й озирнутися на Молочний Шлях, це було б дивовижне видовище. Яскраві спіралі, що тягнуться від центрального ядра, з пилом і туманностями, розкиданими по краях спіралі. Коли ви згадуєте про галактики, ви, мабуть, уявляєте спіральну галактику, як Молочний Шлях, але спіралі складають лише близько 60% галактик, які бачать астрономи. Це тому, що спіральні галактики утворюються лише тоді, коли менші галактики з часом стикаються та зливаються. Приблизно так вважали досі науковці, але нове дослідження показує, що це не так.

Докладніше:

23 грудня 2023

Стіс чутливих до радіоактивності плівок, розміщених на повітряній кулі, зміг зробити найточніший у світі знімок пучка гамма-променів від нейтронної зорі. Щоб досягти цього, дослідники Кобського університету (м. Кобе, Японія) поєднали найстаріший метод реєстрації випромінювання з новітніми методами збору даних і спеціальним пристроєм для фіксації часу.

Зорі випромінюють у всьому діапазоні електромагнітного спектра, від інфрачервоного до гамма-променів. Для кожного з цих діапазонів потрібні різні приймачі. Найскладнішими для реєстрації є гамма-промені, відомі як високоенергетичний продукт ядерного поділу. Їхня дуже коротка довжина хвилі означає, що вони не взаємодіють з матерією так, як інші форми світла, і тому не можуть бути заломлені чи відхилені за допомогою лінз або виявлені стандартними приймачами. Таким чином, існує прогалина в нашій здатності реєструвати випромінювання, що надходить від цікавих зоряних об’єктів, таких як наднові та їх залишки.

Докладніше: