Кулясті скупчення з часом еволюціонують цікавими способами
30 листопада 2024
Кулясті зоряні скупчення — це одні з найдавніших об’єктів у Всесвіті. Ранній Всесвіт був наповнений карликовими галактиками, і цілком можливо, що кулясті скупчення є залишками цих стародавніх реліктів. Аналіз зір у скупченнях показує, що їхній вік становить 12—13 мільярдів років. У нещодавно опублікованій статті показано: кулясті скупчення є домівкою для двох різних типів зір — первісних з нормальним хімічним складом і тих, що мають незвичайно велику кількість важких елементів.
Штучний інтелект і астрономія: нейронні мережі моделюють спостереження Сонця
26 листопада 2024
Дослідження астрономів і комп’ютерників з Інституту астрономії (Institute for Astronomy, IfA) Гавайського університету можуть кардинально змінити наше розуміння Сонця. Дослідження, яке є частиною проєкту «SPIn4D», поєднує передову сонячну астрономію з передовою інформатикою для аналізу даних найбільшого в світі наземного сонячного телескопа на вершині Галеакала (острів Мауї).
Знайдено відсутню ланку: наднові породжують чорні діри або нейтронні зорі
Астрономи виявили прямий зв’язок між загибеллю масивних зір внаслідок вибухів і утворенням найкомпактніших і загадкових об’єктів у Всесвіті — чорних дір та нейтронних зір. За допомогою Дуже великого телескопа (Very Large Telescope, VLT) і Телескопа нових технологій (New Technology Telescope, NTT) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) двом групам науковців вдалося спостерігати наслідки вибуху наднової зорі в сусідній галактиці й знайти докази існування таємничого компактного об’єкта, який вона залишила після себе.
Перший погляд на рентгенівський космос від місії XRISM
Японська космічна обсерваторія XRISM (X-ray Imaging and Spectroscopy Mission) представила перший погляд на безпрецедентні дані, які вона збиратиме, коли пізніше цього року буде розпочато наукові спостереження. Наукова група обсерваторії опублікувала знімок скупчення із сотень галактик і спектри залишків зір у сусідній галактиці, що дають науковцям докладний погляд на хімічний склад цих об’єктів.
Ранній Всесвіт був навдивовиж заповнений спіральними галактиками
Якби ми могли вирушити далеко за межі нашої галактики й озирнутися на Молочний Шлях, це було б дивовижне видовище. Яскраві спіралі, що тягнуться від центрального ядра, з пилом і туманностями, розкиданими по краях спіралі. Коли ви згадуєте про галактики, ви, мабуть, уявляєте спіральну галактику, як Молочний Шлях, але спіралі складають лише близько 60% галактик, які бачать астрономи. Це тому, що спіральні галактики утворюються лише тоді, коли менші галактики з часом стикаються та зливаються. Приблизно так вважали досі науковці, але нове дослідження показує, що це не так.
Стіс плівок на повітряній кулі — найточніший гамма-телескоп
Стіс чутливих до радіоактивності плівок, розміщених на повітряній кулі, зміг зробити найточніший у світі знімок пучка гамма-променів від нейтронної зорі. Щоб досягти цього, дослідники Кобського університету (м. Кобе, Японія) поєднали найстаріший метод реєстрації випромінювання з новітніми методами збору даних і спеціальним пристроєм для фіксації часу.
Зорі випромінюють у всьому діапазоні електромагнітного спектра, від інфрачервоного до гамма-променів. Для кожного з цих діапазонів потрібні різні приймачі. Найскладнішими для реєстрації є гамма-промені, відомі як високоенергетичний продукт ядерного поділу. Їхня дуже коротка довжина хвилі означає, що вони не взаємодіють з матерією так, як інші форми світла, і тому не можуть бути заломлені чи відхилені за допомогою лінз або виявлені стандартними приймачами. Таким чином, існує прогалина в нашій здатності реєструвати випромінювання, що надходить від цікавих зоряних об’єктів, таких як наднові та їх залишки.
Нове зображення від Європейської південної обсерваторії демонструє безпрецедентні подробиці туманності «Курка, що біжить»
Тоді як багато святкових традицій передбачають частування індичкою, локшиною соба, латкесом або пан де паскуа, цього року Європейська південна обсерваторія (European Southern Observatory, ESO) приносить вам святкову курку. Так звана туманність «Курка, що біжить», де містяться молоді зорі на етапі формування, представлена разючими подробицями на зображенні розміром 1,5 мільярда пікселів, зробленому оглядовим телескопом VLT (VLT Survey Telescope, VST), який встановлено в обсерваторії Паранал ESO у Чилі.