Останні новини
«Близнюк-Південь» розкрив походження несподіваних відмінностей в гігантських подвійних зорях
Астрономи підтверджують, що відмінності в хімічному складі подвійних зір можна простежити до ранніх стадій їх формування.
За допомогою телескопа Gemini South («Близнюк-Південь») група астрономів вперше підтвердила, що відмінності в складі подвійних зір можуть виникати через хімічні зміни в хмарі речовини, з якої вони утворилися. Результати допомагають пояснити, чому зорі, сформовані з однієї молекулярної хмари, можуть мати різний хімічний склад і містити різні планетні системи, що є проблемою для сучасних моделей формування зір і планет.
Зоряні перемички показують: розвиток ранніх галактик у Всесвіті відбувався набагато швидше, ніж вважалося раніше
Ранні галактики були не такими хаотичними і розвивалися набагато швидше, ніж вважали астрономи раніше.
Це випливає з результатів дослідження, яке «озирнулося» на понад десять мільярдів років назад. Міжнародна група астрономів під керівництвом науковців з Даремського університету, Великобританія, використала космічний телескоп Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST), щоб знайти докази формування в галактик барів [Бар галактики (англ. bar — перемичка) — складова багатьох спіральних і неправильних галактик, яка лежить у площині диска і має вигляд витягнутого ущільнення із зір і міжзоряного газу.], коли Всесвіту було лише кілька мільярдів років. Результати дослідження опубліковано в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.
Інші новини
- Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці
- Астрономи виявили сильні магнітні поля біля чорної діри в центрі Молочного Шляху
- Знайдено докази того, що блакитні надгіганти можуть утворюватися внаслідок злиття двох зір
- Обсерваторія IceCube виявила сім кандидатів у астрофізичні тау-нейтрино
- Революційне дослідження розкриває таємниці народження планет навколо десятків зір
Астрономи, які працюють з приймачем SPHERE, встановленому на Дуже великому телескопі (Very Large Telescope, VLT) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO), показали: астероїд Гіґея можна класифікувати як карликову планету. Об’єкт є четвертим за розмірами в головному поясі астероїдів після Церери, Вести та Паллади. Вперше астрономи спостерігали Гіґею з високою роздільною здатністю, що дає змогу вивчати її поверхню та визначити формуй розмір. З’ясувалося, Гіґея має кулясту форму, а тому потенційно може «відібрати корону»в Церери, як найменшої карликової планети Сонячної системи.
Науковці знайшли докази гігантського спалаху, який поширився так далеко за межі Галактики, що прояв його впливу видно за 200 000 світлових років від неї.
Канадсько-американський космолог Джеймс Пібліс (James Peebles) та швейцарські астрономи Мішель Майор (Michel Mayor) і Дідьє Кело (Didier Queloz) 8 жовтня поточного року отримали Нобелівську премію з фізики за дослідження, що розширюють наше розуміння місця людства у Всесвіті.
Астрономи, які працюють з Дуже великим телескопом Європейської південної обсерваторії, вперше помітили проходження швидкого радіосплеску крізь гало галактики. Він тривав менше мілісекунди й пройшов майже без змін. Це дає змогу припустити, що гало має дивно низьку щільність і слабке магнітне поле. Нову методику, використану під час цих спостережень, можна застосувати для дослідження гало інших галактик, які досі спостерігати важко.
