Останні новини
Зображення Сонця з високою роздільною здатністю показують, як спалахи впливають на його атмосферу
Сонячні спалахи — це дивовижна річ, яка має глибокий вплив на те, що астрономи називають «космічною погодою». Ці події змінюються залежно від 11-річного циклу активності Сонця, вивільняючи в космос величезну кількість випромінювання в усьому електромагнітному спектрі (від ультрафіолетового до рентгенівського). Наслідки спалахів земляни спостерігають з незапам’ятних часів, зокрема полярні сяйва у високих широтах, але предметом вивчення та прогнозування вони є лише близько півтора століття. Однак про ці драматичні події науковці ще багато чого не знають.
Астрономи виявили, що дані від «Вебба» суперечать моделям реіонізації
Реіонізація — це критичний період, коли перші зорі та галактики змінили фізичну структуру свого довкілля, а згодом і всього Всесвіту. Загальноприйняті теорії стверджують, що ця епоха закінчилася приблизно через 1 мільярд років після Великого Вибуху. Однак, якщо розрахувати цю віху за допомогою даних спостережень космічного телескопа Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST), реіонізація завершилася б принаймні на 350 мільйонів років раніше, ніж очікували досі астрономи. Про це йдеться в новій статті, опублікованій у Monthly Notices of the Royal Astronomical Society: Letters.
Інші новини
- Космічна дивина: знайдено найдальшу галактику з диском, що обертається
- Створено найдокладнішу інфрачервону мапу Молочного Шляху
- Довкілля квазарів раннього Всесвіту справді захаращені
- «Габбл» знаходить у ранньому Всесвіті більше чорних дір, ніж очікувалося
- Програма заходів, які заплановано провести в «День телескопа», 21 вересня 2024 року
Через невідповідність обертання чорної діри і диска речовини довкола неї, струмені, що поширюються від чорної діри, окреслюють форму конуса в просторі. Це виявили науковці під керівництвом Джеймса Міллера-Джонса (James Miller-Jones) з Міжнародного центру радіоастрономічних досліджень в Австралії. Результати їхніх спостережень оприлюднив 29 квітня поточного року журнал Nature.
Відкриття тисяч планет, що обертаються навколо зір поза Сонячною системою, поставило принципово важливе для сучасної науки питання про можливість появи життя на цих планетах. Важливою умовою для існування життя на планеті є те, чи може вона утримувати атмосферу й щоб атмосфера не була повністю втрачена на початку життя планети. Нове дослідження, виконане дослідниками з Віденського університету та Інституту космічних досліджень в Ґраці, вказує на те, що молоді зорі можуть швидко знищити атмосферу потенційно придатних для життя планет. Це є суттєвою проблемою для формування життя поза Сонячною системою. Результати дослідження незабаром оприлюднить журнал Astronomy & Astrophysics Letters.
На початку, понад 13 мільярдів років тому, Всесвіт був недиференційованим «супом» з трьох простих, одноатомних елементів. Формування зір не відбувалося ще протягом 100 мільйонів років. Але упродовж 100 000 років після Великого Вибуху з’явилася перша молекула, неймовірний «шлюб» гелію і водню, відома як іон гідриду гелію, або HeH+.
Астрономи використали Дуже велику антену (Very Large Array, VLA) імені Карла Янського Національного наукового фонду (США) для створення першого прямого зображення пилоподібної структури у вигляді пончика, що оточує надмасивну чорну діру в ядрі однієї з найяскравіших радіогалактик у Всесвіті. Наявність такої структури була теоретично передбачена майже чотири десятиліття тому, як істотної складової таких об’єктів. Результати дослідження оприлюднив Astrophysical Journal Letters.
Прилад GRAVITY, яким обладнано Дуже великий телескоп-інтерферометр (Very Large Telescope Interferometer, VLTI) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory), дав змогу виконати перше пряме спостереження екзопланети методом оптичної інтерферометрії. Завдяки цьому в неї виявлено складну атмосферу з хмарами із заліза і силікатів, що опоясують всю планету. Метод надає унікальні можливості для вивчення параметрів багатьох відомих нині екзопланет.
