Новини

16 грудня 2019

Зображення, отримане приймачем HAWK-I на Дуже великому телескопі ESO в чилійській пустелі Атакама, показує центральну ділянку Молочного Шляху з роздільною здатністю 0,2 кутових секунди. Це означає: розділення, яке уможливлює HAWK-I, приблизно відповідає тому, що з Мюнхена, де міститься штаб-квартира ESO, можна побачити футбольний в Цюриху. Фото з сайту www.eso.org.

За допомогою Дуже великого телескопа (Very Large Telescope, VLT) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) виконано спостереження центральної ділянки Молочного Шляху з разючою роздільною здатністю, що дало змогу отримати нові подробиці про історію народження зір у нашій галактиці. Завдяки новим спостереженням астрономи знайшли докази драматичної події в житті Молочного Шляху: сплеск процесу утворення зір був таким сильним, що спричинив понад сто тисяч спалахів наднових.

Докладніше:

12 грудня 2019

Наша галактика Молочний Шлях має елегантну спіральну форму з довгими рукавами, наповненими зорями, але астрономи досі не можуть зрозуміти як саме вона набула цю форму. Нові спостереження іншої галактики проливають світло на те, як спіралевидні галактики, тобто схожі на нашу, набувають знакову форму. Результати спостережень оприлюднив Astrophysical Journal.

Докладніше:

4 грудня 2019

Науковці, які використовують Дуже великий телескоп Європейської південної обсерваторії, вперше знайшли докази існування великої планети, пов’язаної із зорею білим карликом. Планета обертається навколо гарячого білого карлика, залишку зорі, схожої на Сонце, на близькій відстані. Внаслідок цього вона втрачає атмосферу з якої довкола зорі утворився газовий диск. Ця унікальна система є своєрідним натяком на те, який вигляд може мати Сонячна система у віддаленому майбутньому.

Докладніше:

2 грудня 2019

Зовсім новий клас чорних дір може існувати у Всесвіті, й ці об’єкти, можливо, набагато менші від відкритих раніше крихітних небесних тіл — до такого нового і радикального висновку дійшли науковці.

Дослідники виявили чорну діру порівняно низької маси, що є супутником зорі, яка лежить від Землі на відстані 10000 світлових років. Фото з сайту www.livescience.com.

Докладніше:

28 листопада 2019

Десятиліттями науковці міркували над походженням електромагнітного випромінювання з ділянок космічного простору, що містяться поблизу чорних дір та нейтронних зір — найзагадковіших об’єктів у Всесвіті.

Астрофізики вважають: це високоенергетичне випромінювання, яке робить «яскравими» нейтронні зорі та чорні діри, спричиняють електрони, що рухаються майже зі швидкістю світла. Однак процес, який прискорює ці частинки, досі був загадкою.

Докладніше: