Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

З напрямку центра Галактики виходять дивні радіохвилі

15 жовтня 2021

Астрономи виявили незвичайні сигнали, що надходять з напрямку центра Молочного Шляху. Радіохвилі не відповідають жодному зрозумілому нині типу змінного радіоджерела і можуть вказувати на існування нового класу зоряних об’єктів.

 

 

«Найдивнішою властивістю цього нового сигналу є те, що він має дуже високу поляризацію. Це означає, що його світло коливається лише в одному напрямку, але цей напрямок обертається з плином часу», — сказав провідний автор нового дослідження, доктор філософії Цзітенґ Ван (Ziteng Wang) з Школи фізики Сіднейського університету. «Яскравість об’єкта також різко змінюється, в 100 разів, і сигнал вмикається та вимикається очевидно випадково. Ми ніколи не бачили нічого подібного».

Докладніше:

Одна зоря може відповісти на багато таємниць чорних дір

07 жовтня 2021

Надмасивна чорна діра (НЧД), імовірно, міститься в центрі Молочного Шляху та в центрах інших подібних галактик. Хоча її ніколи не бачили, однак виявили, спостерігаючи за скупченням зір поблизу центра Галактики, яке називають S-зорі.

 

 

Рухи S-зір вказували на присутність масивного об’єкта в центрі Молочного Шляху, і наукова спільнота переважно погодилася, що це є НЧД. Її називають Стрілець А*. Але деякі вчені ставлять питання, чи справді це чорна діра. І одна з S-зір могла б допомогти знайти відповідь як на це питання, так і на ще кілька інших про чорні діри.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Харківська астрономічна обсерваторія

           

Астрономічну обсерваторію Харківського університету засновано 1883 р. за ініціативою професора Григорія Левицького. Він зміг вмовити виділити кошти на створення обсерваторії і придбання для неї інструментів не лише ректора університету, але й власника оптичного магазину в Харкові. Нову астрономічну обсерваторію збудували на території університетського саду. Доречно зауважити, що за понад 80 років до цього в Харківському університеті був створений (1808) астрономічний кабінет, а згодом і кілька тимчасових обсерваторій, які використовували з навчальною метою.

 

Спершу Харківська обсерваторія виконувала дослідження з астрометрії, але з плином часу її наукова тематика доповнилась роботами з планетної і зоряної астрономії. Над питаннями астрометрії (створення зоряних каталогів) в обсерваторії працювали відомі її науковці Людвіг Струве і Микола Євдокимов. Астрофізичні дослідження розвивав у Харківській обсерваторії видатний український астроном Борис Герасимович (працював у ній протягом 1920—1931 років).

 

Планетні дослідження започаткував Василь Фесенков, а Микола Барабашов (видатний український астроном, директор Харківської обсерваторії протягом 1930—1970 рр.) заснував у 20—30 роках минулого століття харківську школу дослідників планет. Завдяки цьому обсерваторія стала в колишньому Радянському Союзі одним з лідерів у вивченні тіл Сонячної системи. Так, у співпраці з іншими обсерваторіями тут було виконано обробку фотографій оберненого боку Місяця та створено «Атлас оберненого боку Місяця» (1960—1964).

 

2002 р. на базі Харківської обсерваторії створено науково-дослідний інститут астрономії Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Нині це одна з провідних астрономічних установ України, де виконують фундаментальні та прикладні дослідження з фізики Сонця, Місяця, планет, супутників, астероїдів, комет, фундаментальної астрометрії та зоряної астрономії, розробляють і удосконалюють методи астрономічних спостережень.

 

Інститут астрономії обладнано 70-см і 27-см телескопами-рефлекторами, 35-см телескопом системи Бейкера-Шмідта,20-см рефрактором Цейса, пасажним інструментом, спектрогеліографом та іншими інструментами й приладами. Він має позаміську спостережну станцію та наукову бібліотеку.

 

Харківська обсерваторія працює у взаємодії з кафедрою астрономії університету і є базою для підготовки студентів за спеціальністю «Астрономія» та підготовки кадрів вищої кваліфікації через аспірантуру та докторантуру. Наукові дослідження обсерваторія виконує також у співпраці з науковцями з провідних астрономічних країн світу.

 

В Астрономічній обсерваторії Харківського університету, окрім названих вище, працювали і нині працюють відомі українські астрономи Юрій Александров, Володимир Захожай, Платон Порецький, Юрій Шкуратов та інші.

 

За інф. з сайту НДІ астрономії ХНУ

  

Докладно про історію Харківської астрономічної обсерваторії в книзі «200 лет астрономии в Харьковском университете» (под ред. проф. Ю. Г. Шкуратова, Х. : ХНУ, 2008. — 632 с.).

 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1