Харківська астрономічна обсерваторія

Астрономічну обсерваторію Харківського університету засновано 1883 р. за ініціативою професора Григорія Левицького. Він зміг вмовити виділити кошти на створення обсерваторії і придбання для неї інструментів не лише ректора університету, але й власника оптичного магазину в Харкові. Нову астрономічну обсерваторію збудували на території університетського саду. Доречно зауважити, що за понад 80 років до цього в Харківському університеті був створений (1808) астрономічний кабінет, а згодом і кілька тимчасових обсерваторій, які використовували з навчальною метою.

Спершу Харківська обсерваторія виконувала дослідження з астрометрії, але з плином часу її наукова тематика доповнилась роботами з планетної і зоряної астрономії. Над питаннями астрометрії (створення зоряних каталогів) в обсерваторії працювали відомі її науковці Людвіг Струве і Микола Євдокимов. Астрофізичні дослідження розвивав у Харківській обсерваторії видатний український астроном Борис Герасимович (працював у ній протягом 1920—1931 років).

Планетні дослідження започаткував Василь Фесенков, а Микола Барабашов (видатний український астроном, директор Харківської обсерваторії протягом 1930—1970 рр.) заснував у 20—30 роках минулого століття харківську школу дослідників планет. Завдяки цьому обсерваторія стала в колишньому Радянському Союзі одним з лідерів у вивченні тіл Сонячної системи. Так, у співпраці з іншими обсерваторіями тут було виконано обробку фотографій оберненого боку Місяця та створено «Атлас оберненого боку Місяця» (1960—1964).

2002 р. на базі Харківської обсерваторії створено науково-дослідний інститут астрономії Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Нині це одна з провідних астрономічних установ України, де виконують фундаментальні та прикладні дослідження з фізики Сонця, Місяця, планет, супутників, астероїдів, комет, фундаментальної астрометрії та зоряної астрономії, розробляють і удосконалюють методи астрономічних спостережень.

Інститут астрономії обладнано 70-см і 27-см телескопами-рефлекторами, 35-см телескопом системи Бейкера-Шмідта,20-см рефрактором Цейса, пасажним інструментом, спектрогеліографом та іншими інструментами й приладами. Він має позаміську спостережну станцію та наукову бібліотеку.

Харківська обсерваторія працює у взаємодії з кафедрою астрономії університету і є базою для підготовки студентів за спеціальністю «Астрономія» та підготовки кадрів вищої кваліфікації через аспірантуру та докторантуру. Наукові дослідження обсерваторія виконує також у співпраці з науковцями з провідних астрономічних країн світу.

В Астрономічній обсерваторії Харківського університету, окрім названих вище, працювали і нині працюють відомі українські астрономи Юрій Александров, Володимир Захожай, Платон Порецький, Юрій Шкуратов та інші.

За інф. з сайту НДІ астрономії ХНУ

Докладно про історію Харківської астрономічної обсерваторії в книзі «200 лет астрономии в Харьковском университете» (под ред. проф. Ю. Г. Шкуратова, Х. : ХНУ, 2008. — 632 с.).