Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Астрономи показали перше зображення чорної діри в центрі нашої галактики

13 травня 2022

 

12 травня поточного року на одночасних прес-конференціях в усьому світі, зокрема в штаб-квартирі Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) у Німеччині, астрономи оприлюднили перше зображення надмасивної чорної діри в центрі нашої галактики Молочний Шлях. Цей результат дає як переконливі докази того, що об’єкт справді є чорною дірою, так і цінні підказки про діяльність таких гігантів, які, як вважають астрономи, перебувають у центрі більшості галактик. Зображення отримала міжнародна група дослідників, які утворили колаборацію під назвою «Телескоп горизонту подій» (Event Horizon Telescope, EHT) і виконують спостереження за допомогою всесвітньої мережі радіотелескопів.

Докладніше:

Навіть зорі, приречені на смерть як наднові, можуть мати планети

09 травня 2022

90 відсотків усіх виявлених на сьогодні екзопланет (зараз їх понад 5000) обертаються навколо зір такого ж розміру, як Сонце або менших. Зорям-гігантам, здається, не вистачає планет-супутників, і цей факт має серйозні наслідки для того, як ми розуміємо формування Сонячної системи. Але чи нестача планет навколо великих зір є справжнім відображенням природи, чи є якась упередженість, властива тому, як ми шукаємо екзопланети, що змушує нас їх не помічати? Нещодавнє відкриття двох газових гігантів, що обертаються навколо масивної зорі під назвою µ2 Scorpii, вказує на те, що може бути друга ситуація.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Харківська астрономічна обсерваторія

           

Астрономічну обсерваторію Харківського університету засновано 1883 р. за ініціативою професора Григорія Левицького. Він зміг вмовити виділити кошти на створення обсерваторії і придбання для неї інструментів не лише ректора університету, але й власника оптичного магазину в Харкові. Нову астрономічну обсерваторію збудували на території університетського саду. Доречно зауважити, що за понад 80 років до цього в Харківському університеті був створений (1808) астрономічний кабінет, а згодом і кілька тимчасових обсерваторій, які використовували з навчальною метою.

 

Спершу Харківська обсерваторія виконувала дослідження з астрометрії, але з плином часу її наукова тематика доповнилась роботами з планетної і зоряної астрономії. Над питаннями астрометрії (створення зоряних каталогів) в обсерваторії працювали відомі її науковці Людвіг Струве і Микола Євдокимов. Астрофізичні дослідження розвивав у Харківській обсерваторії видатний український астроном Борис Герасимович (працював у ній протягом 1920—1931 років).

 

Планетні дослідження започаткував Василь Фесенков, а Микола Барабашов (видатний український астроном, директор Харківської обсерваторії протягом 1930—1970 рр.) заснував у 20—30 роках минулого століття харківську школу дослідників планет. Завдяки цьому обсерваторія стала в колишньому Радянському Союзі одним з лідерів у вивченні тіл Сонячної системи. Так, у співпраці з іншими обсерваторіями тут було виконано обробку фотографій оберненого боку Місяця та створено «Атлас оберненого боку Місяця» (1960—1964).

 

2002 р. на базі Харківської обсерваторії створено науково-дослідний інститут астрономії Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Нині це одна з провідних астрономічних установ України, де виконують фундаментальні та прикладні дослідження з фізики Сонця, Місяця, планет, супутників, астероїдів, комет, фундаментальної астрометрії та зоряної астрономії, розробляють і удосконалюють методи астрономічних спостережень.

 

Інститут астрономії обладнано 70-см і 27-см телескопами-рефлекторами, 35-см телескопом системи Бейкера-Шмідта,20-см рефрактором Цейса, пасажним інструментом, спектрогеліографом та іншими інструментами й приладами. Він має позаміську спостережну станцію та наукову бібліотеку.

 

Харківська обсерваторія працює у взаємодії з кафедрою астрономії університету і є базою для підготовки студентів за спеціальністю «Астрономія» та підготовки кадрів вищої кваліфікації через аспірантуру та докторантуру. Наукові дослідження обсерваторія виконує також у співпраці з науковцями з провідних астрономічних країн світу.

 

В Астрономічній обсерваторії Харківського університету, окрім названих вище, працювали і нині працюють відомі українські астрономи Юрій Александров, Володимир Захожай, Платон Порецький, Юрій Шкуратов та інші.

 

За інф. з сайту НДІ астрономії ХНУ

  

Докладно про історію Харківської астрономічної обсерваторії в книзі «200 лет астрономии в Харьковском университете» (под ред. проф. Ю. Г. Шкуратова, Х. : ХНУ, 2008. — 632 с.).

 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1