Докладніше про Пулковську астрономічну обсерваторію

Останні новини

Створено найдокладнішу інфрачервону мапу Молочного Шляху

26 вересня 2024

Астрономи оприлюднили величезну інфрачервону мапу Молочного Шляху, яка містить понад 1,5 мільярда об’єктів — найдокладнішу з коли-небудь створених. За допомогою телескопа VISTA Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO), наукова група спостерігала за центральними районами нашої галактики понад 13 років. Було отримано 500 терабайтів даних — це найбільший спостережний проєкт, який коли-небудь здійснювали за допомогою телескопа ESO.

Докладніше:

Довкілля квазарів раннього Всесвіту справді захаращені

24 вересня 2024

Нова знахідка, виявлена за допомогою Камери темної енергії (Dark Energy Camera), надає чітке пояснення головоломки «міської щільності» квазара.

Спостереження за допомогою Камери темної енергії (Dark Energy Camera, DECam) підтверджують очікування астрономів про те, що квазари раннього Всесвіту утворилися в ділянках космосу, густонаселених галактиками-супутниками. Винятково широке поле зору DECam та спеціальні фільтри зіграли вирішальну роль у досягненні цього результату. Спостереження також показують, чому попередні дослідження, спрямовані на визначення щільності околиць квазарів раннього Всесвіту, дали суперечливі результати.

Докладніше:

Докладніше про Пулковську астрономічну обсерваторію

Пулковську астрономічну обсерваторію було відкрито 19 серпня 1839 р. Її побудували за рішенням Петербурзької академії наук (1827) та згідно з указом (1834) царя Миколи I про спорудження обсерваторії на Пулковських пагорбах, неподалік від Санкт-Петербурга. Архітектурний проект розробив О. Брюллов, а будівництвом керував академік Василь Якович Струве — перший директор обсерваторії. Загалом за весь час її очолювали 15 знаних в астрономічному світі науковців, зокрема: Федір Бредихін (1890—1895), Борис Герасимович (1933—1937), Віктор Абалакін (1983—2000). В обсерваторії працювали Віктор Амбарцумян, Микола Козирєв, Гавриїл Тихов, а також Борис Стругацький (більше відомий як письменник-фантаст).

O Pulkovo

Головна будівля Пулковської астрономічної обсерваторії (середина ХІХ століття). Світлина з гравюри В. Петрова. Фото з сайту www.proznanie.ru.

Обсерваторія стала знаменитою завдяки високоточним астрометричним дослідженням. Їх результати (абсолютні каталоги положень зір) набули визнання серед астрономів, а сама обсерваторія у ХІХ ст., на думку американського астронома Б. Ґулда, була «астрономічною столицею світу». Хоча спершу Пулковська обсерваторія працювала в галузі астрометрії, але згодом академік Аристарх Бєлопольський (1854—1934) започаткував у ній астрофізичні дослідження.

Оскільки вогні великого міста поряд з обсерваторією — істотна перешкода для астрофізичних спостережень, то Пулковські астрофізики виконували дослідження в обсерваторіях, розміщених на півдні Російської імперії. Серед них Симеїзька обсерваторія в Криму (протягом 1912—1945 рр. філіал ГАО РАН), астрофізичний інститут в Казахстані, постійна Араратська експедиція у Вірменії (1974—1991), Кисловодська гірська станція (створена 1948 р). У Миколаївській обсерваторії, що впродовж 1912—1991 рр. була філіалом Пулковської, виконували астрометричні спостереження.

Найбільші телескопи Пулковської обсерваторії — 0,65-метровий рефрактор, встановлений 1954 р. після відновлення обсерваторії, а також Великий пулковський радіотелескоп, що став прототипом збудованого в 1974 р. на Кавказі радіотелескопа РАТАН-600.

Нині Головна (Пулковська) астрономічна обсерваторія Російської академії наук (ГАО РАН) виконує дослідження майже в усіх галузях астрономії (астрометрія, небесна механіка й зоряна динаміка, Сонце й сонячно-земні зв’язки, фізика й еволюція зір).