Останні новини
Несподівана знахідка у зразку астероїда Рюгу ставить під сумнів походження астероїдів.
Незаймані зразки з астероїда Рюгу, повернуті місією Hayabusa2 6 грудня 2020 року, були життєво важливими для покращення нашого розуміння примітивних астероїдів та формування Сонячної системи. Астероїд типу C Рюгу складається з порід, подібних до метеоритів, які називаються хондрити CI, що містять відносно велику кількість вуглецю та зазнали значних водних змін у минулому.
Дослідницька група Хіросімського університету виявила наявність мінералу джерфішериту, калійвмісного залізо-нікелевого сульфіду, у зерні Рюгу. Присутність цього мінералу є абсолютно несподіваною, оскільки джерфішерит не утворюється за умов, в яких, як вважається, Рюгу перебував протягом свого існування. Результати дослідження були опубліковані 28 травня 2025 року в журналі Meteoritics & Planetary Science.
«Джерфішерит – це мінерал, який зазвичай утворюється в середовищах, подібних до тих, що зустрічаються в енстатитових хондритах, і ніколи не був зареєстрований у хондритах CI чи інших зернах Рюгу», – каже перший автор та кореспондент Масаакі Міяхара, доцент Вищої школи передових наук та інженерії Хіросімського університету. «Його поява подібна до знаходження тропічного насіння в арктичному льоду, що вказує або на несподіване місцеве середовище, або на перенесення на великі відстані в ранній Сонячній системі».
Інші новини
- Найбільша комета хмари Оорта, розкриває свої таємниці за допомогою потужного радіотелескопа ALMA
- Вчені вперше безпосередньо виявили атмосферне розпилення на Марсі
- В Сонячній системі поповнення. Виявлено нового кандидата в карликові планети.
- Вебб розкриває нові деталі та таємниці полярного сяйва Юпітера
- Космічний апарат НАСА "Люсі" зробив знімок астероїда Дональдйохансон
Спостереження на Дуже великому телескопі (Very Large Telescope, VLT) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) дозволили виявити процес формування зір всередині потужних викидів речовини з надмасивних чорних дір в ядрах галактик. Це перші підтверджені спостереження утворення зір в таких екстремальних умовах. Відкриття має суттєво змінити наші уявлення про властивості й еволюцію галактик. Результати дослідження оприлюднив журнал Nature.
Враження, можливо, таке, що ми значною мірою розуміємо сучасний Всесвіт. У нас доволі чіткі уявлення про те, як Всесвіт виник і еволюціював. Ми послали зонди до сусідніх планет, виявили велику кількість екзопланет і виконали каталогізацію родоводу галактик. Однак є деякі суттєві речі, про які ми не маємо уяви — наприклад, про субстанцію, що заповнює космічний простір. У матерії, яку ми можемо спостерігати у Всесвіті, є явний антипод — всюдисущий, незримий її конкурент, але абсолютно невидимий «агент впливу». Він уп’ятеро переважає все, що може побачити око земного спостерігача — це так звана «темна матерія».
Першою екзопланетою, яку ще 2008 р. спостерігав Космічний телескоп імені Габбла, була саме вона — знаменита нині Фомальгаут b (Fomalhaut b). Довкола її ідентичності нині так багато таємниць, що астрономи саме на ній відпрацьовують механізми тестування нових космічних об’єктів перед занесенням їх до класу екзопланет. Однією з таких таємниць є спроба класифікувати цей еталонний для екзопланет об’єкт зовсім не традиційним чином — віднесенням його до іншого класу — екзотичних нейтронних зір.
Автоматична міжпланетна станція «Кассіні» (Cassini), яка з 2004 р. є штучним супутником Сатурна, нещодавно зробила чергову світлину кілець цієї планети-гіганта. На новому зображенні видно найдрібніші деталі, що їх може розрізнити серед крижаних брил космічний апарат, перебуваючи на мінімальній відстані від кілець.
Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору (National Aeronautics and Space Administration, NASA) США закінчує підготовку місії, головне завдання якої — вивчення Сонця з раніше недосяжної малої відстані. Безпрецедентний проект, названий «Solar Probe Plus» («Сонячний зонд»), заплановано почати не пізніше 2018 року. Маленький космічний апарат, розміром з автомобіль, буде занурюватися в атмосферу Сонця на відстань приблизно 6,5 мільйонів кілометрів від його поверхні. NASA обрало п’ять напрямків наукових досліджень, що дозволить розгадати найбільші таємниці нашої зорі.
