Останні новини
Космічний апарат НАСА "Люсі" зробив знімок астероїда Дональдйохансон
22 квітня 2025
Космічне агентство опублікувало зображення в понеділок, через день післязближення. Це вважалося генеральною репетицією більш тісних зближень з астероїдами ближче до Юпітера.
Цей астероїд виявився більшим, ніж очікували вчені, приблизно 5 миль (8 кілометрів) у довжину та 2 милі (3,5 кілометри) у ширину в найширшій точці — схожий на неправильну кегель. Космічне тіло таке довге, що космічний корабель навіть не зміг повністю зафіксувати його на початкових завантажених зображеннях.
Інші новини
- Швидкість обертання Урана визначено з безпрецедентною точністю
- Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі
- Телескоп Дж. Вебб вперше зафіксував полярні сяйва на Нептуні
- В одній з найвіддаленіших відомих галактик виявлено кисень
- Астрономи знайшли потенційний новий клас крижаних міжзоряних об'єктів
Міжнародна група науковців під керівництвом Чин Фей Лі (Chin-Fei Lee) з Інституту астрономії і астрофізики Китайської академії наук (Academia Sinica Institute of Astronomy and Astrophysics, ASIAA, Тайвань) з допомогою радіотелескопа «Велика міліметрова/субміліметрова антена Атакама» (Atacama Large Millimeter/submillimeter Array, ALMA) виявила вперше в історії астрономії складні органічні молекули в атмосфері акреційного диску навколо дуже молодої протозорі. Ці молекули відіграють важливу роль у виробництві багатої органічної хімії, потрібної для життя. Дослідники висловили припущення, що будівельні блоки життя виникають в таких дисках на самому початку формування зорі й що вони здатні потрапляти на планети, які формуються в диску згодом. Це може допомогти зрозуміти, яким чином виникло життя на Землі.
Вихрові потоки в хмарах холодного, щільного газу дозволили науковцям вперше отримати чітке уявлення про те, як під дією гравітації з газу міжзоряного середовища формуються компактні «зародки» зір. Про це було заявлено 6 липня поточного року під час проведення національних астрономічних зборів Королівського астрономічного товариства в університеті м. Галл (Великобританія).
Коли справа стосується віддалених «глибин» Всесвіту, навіть гострозорий Космічний телескоп імені Габбла не може стати у пригоді. Спостереження дрібних деталей вимагає розумного підходу та допомоги від космічної «гравітаційної лінзи».
Зображення, отримані за допомогою радіоантен з дуже довгою базою, розміщених по всьому континенту (Північна Америка — Ред.), показують орбітальний рух двох надмасивних чорних дір, що обертаються одна навколо одної в центрі далекої галактики. В майбутньому може відбутися їх злиття, що спричинить утворення гравітаційних хвиль, які поширяться у Всесвіті.
Дещо незвичними подіями ознаменувався початок третього тисячоліття для Сонячної системи, зокрема, для її віддалених регіонів — так званої зовнішньої Сонячної системи. У 2006 році неждано-негадано вигулькнув Майкл Браун зі своїм повідомленням про відкриття за орбітою Плутона ще одного об’єкта більших розмірів, ніж дев’ята планета, — це був перший тривожний дзвіночок в «біографії» Плутона і підстава для Брауна визнати себе «убивцею» Плутона. Опісля була пожиттєва «дискваліфікація» планети з пониженням її рангу до образливого статусу «карликової планети».
