Короткий екскурс в історію ГАО НАН України
Панорама ГАО НАН України. З колекції світлин обсерваторії. Автор фото О.А. Велесь.
Головна астрономічна обсерваторія НАН України (ГАО) заснована 17 липня 1944 р. Засновник і перший директор ГАО — відомий учений, астроном і геофізик, академік АН УРСР О.Я. Орлов (1880—1954 рр.). Він очолював ГАО протягом 1944—1948 та 1951—1952 рр.
Обсерваторія розташована в Голосіївському лісі (її координати — 2h02m східної довготи, 50°21.9′ північної широти; висота над рівнем моря 186 м; 12 км від центра м. Києва), звідси й походить її неофіційна назва — Голосіївська.
Згідно із задумом насамперед Обсерваторія мала проводити астрометричні спостереження за загальним всесоюзним планом створення каталогу слабких зір, який разом з фундаментальним каталогом був призначений, щоб забезпечити координатну систему на небесній сфері для розв’язання багатьох завдань небесної механіки та астрометрії, а також для вивчення структури зоряного неба. Тому першими телескопами були вертикальний круг Ваншаффа (D = 19 см, F = 2,5 м) і подвійний довгофокусний астрограф Тепфера–Штейнгеля (D = 40 см, F = 5,5 м). Перші наукові роботи розпочалися 1946 р.
За рекомендацією О.Я. Орлова директором ГАО у 1948—1951 рр. був призначений чл.-кор. АН УРСР В.П. Цесевич, під керівництвом якого започатковано роботи з дослідження змінних зір та будови Галактики. Тоді ж створено Вчену раду ГАО. З 1948 р. почав виходити «Короткий астрономічний календар» (з 1997 р. — «Астрономічний календар»).
Упродовж 1952—1959 рр. ГАО очолював чл.-кор. АН УРСР А.О. Яковкін, з ініціативи якого розпочато новий напрям досліджень — всебічне вивчення Місяця (його фігури, рельєфу, обертання тощо). У той же період започатковано дослідження з фізики Сонця та встановлено нові телескопи: рефлектор АЗТ-2 (1959 р.), горизонтальний сонячний телескоп АЦУ-5 (1965 р.). Обсерваторія активно включилась у програму спостережень штучних супутників Землі (ШСЗ), а також у дослідження за програмами Міжнародного геофізичного року і Міжнародного року співробітництва в 1957—1959 рр.
У 1958 р. були офіційно затверджені наукові відділи ГАО: фундаментальної астрометрії (керівник А.О. Яковкін), фотографічної астрометрії (керівник І.Г. Колчинський), фізики Сонця (керівник Е.А. Гуртовенко) й астрофізики (керівник Ш.Г. Горделадзе). У 1953 р. вийшов друком перший випуск «Известий Главной астрономической обсерватории АН УССР».
З 1959 до 1973 рр. ГАО очолював Є.П. Федоров. У той період активно виконували дослідження з фізики зір, із селенодезії, з атмосферної рефракції, теоретичної астрофізики й фізики комет, фізичних умов на великих планетах. Набули розвитку дослідження з вивчення руху полюсів і коливань широт. Штат Обсерваторії суттєво поповнився молодими випускниками вузів. Поряд з наземними астрономічними спостереженнями в ГАО стали широко використовувати інформацію, отриману космічними апаратами (КА) типу «Зонд», «Марс», космічними кораблями серії «Аполлон». ГАО взяла участь у програмі дослідження Місяця автоматичними апаратами серії «Луна» тощо.
У 1969 р. ГАО надали статус науково-дослідного закладу. У 1972 р. було узгоджене питання щодо придбання подвійного ширококутного астрографа фірми «Карл Цейс Йєна», який встановлено 1975 р. Для проведення робіт з приладобудування Обсерваторія поповнилася фахівцями з радіотехніки й радіофізики, уперше до штату зараховано математиків. Розширилися міжнародні зв’язки та представництво ГАО в міжнародних організаціях. Розпочалися дослідження астроклімату в різних районах країни з метою вибору місця для астрофізичного філіалу.
Упродовж 1973—1975 рр. ГАО очолював д.ф-м.н. І.К. Коваль. У цей час були активізовані дослідження планет, зокрема вивчення фізичних властивостей атмосфери й поверхні Марса. У 1973 р. Астрорада АН СРСР призначила ГАО науковою установою, яка координувала в СРСР дослідження з проблеми «Вивчення обертання Землі», а 1974 р. — з проблеми «Дослідження планет земного типу». Робоча група Астроради «Нестаціонарні зорі» доручила Обсерваторії координацію досліджень зір з пиловими оболонками типу R Північної Корони.
З 1975 р. ГАО очолює академік НАН України Я.С. Яцків. Відтоді запроваджено наукову діяльність за такими напрямами: позиційна астрономія та космічна геодинаміка, фізикa Сонця й тіл Сонячної системи, фізика й еволюція зір та галактик, фізика комет та космічної плазми, астрономічне й космічне приладобудування. До керівництва відділами прийшли молоді вчені. Обсерваторія бере курс на технічне переоснащення, на широке визнання астрономічною спільнотою. Створюється Дослідне виробництво з відділеннями в Одесі й Миколаєві. У 1977 р. ввели лабораторний корпус, того ж року Відділення фізики АН УРСР перейменували у Відділення фізики та астрономії АН УРСР. ГАО переведено на першу категорію з оплати праці (1988 р.). Розпочато роботи з будівництва високогірної спостережної бази на піку Терскол (Приельбрусся). Прийнято рішення придбати телескоп з діаметром дзеркала 2 м, і 1981 р. на Вченій раді намічено план виконання робіт на ньому. Проведено перші в Україні Симпозіуми Міжнародного астрономічного союзу: №78 «Нутація і обертання Землі» (1977 р.) та № 138 «Сонячна фотосфера: структура, конвекція, магнітне поле» (1989 р.). ГАО бере безпосередню участь у програмах космічних досліджень: у космічній місії до комети Галлея «ВЕГА» (1986 р.), у космічному експерименті з вивчення глобальних коливань та змін яскравості Сонця «ДИФОС-КОРОНАС-І»(1994 р.), «ДИФОС-КОРОНАС-Ф» (2001 р.) тощо.
Сучасна ГАО посідає провідне місце в Україні з багатьох напрямів астрономії та астрофізики, у ній плідно працюють вісім наукових відділів, у складі яких є вісім наукових лабораторій.
Тепер ГАО фактично відіграє роль своєрідного ядра (центру) української астрономічної науки.
З ініціативи ГАО у 1991 р. створено Українську астрономічну асоціацію (УАА) на чолі з Я.С. Яцківим. Ця громадська організація об’єднує астрономічні установи нашої держави та опікується широким спектром питань, пов’язаних з астрономією. Варто зазначити, що окрім суто наукових проблем УАА приділяє велику увагу питанням астрономічної освіти в Україні, а також не забуває про астрономів-аматорів і популяризацію астрономії серед широкого загалу.
Досягнення співробітників Обсерваторії неодноразово відзначено Державними преміями й медалями УРСР, України та СРСР у галузі науки і техніки, а також іншими науковими преміями й нагородами.
У зв’язку з 60-річчям ГАО відзначена Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, а астероїд №15675 названо на честь Голосіївської обсерваторії «Голосеєво».
ГАО видає наукові журнали «Кинематика и физика небесных тел» та «Космічна наука і технологія», науково-популярний журнал «Світогляд» і щорічник «Астрономічний календар».
У 2004 р. в Обсерваторії відкрито Музей історії ГАО НАН України, де зібрано експонати й матеріали, що розповідають про її 60-річну історію та сьогодення.
Відвідати Музей історії ГАО НАН України, побувати в храмі Музи астрономії, дізнатись про наукові здобутки Обсерваторії, відчути неповторну атмосферу місця, де впродовж десятиліть учені вдивляються в зоряне небо, можна всім охочим за попередньою домовленістю щоденно з понеділка до п’ятниці.
Історію ГАО широко висвітлено в таких виданнях: «50 років Головній астрономічній обсерваторії» (1994 р.) та «60 років Головній астрономічній обсерваторії НАН України» (2004 р.), «Плеяда перших» (2004 р.).
Автор: А.О. Корсунь.
Джерело інформації:
Основні наукові здобутки Головної астрономічної обсерваторії НАН України 1944—2008 рр.
/За ред. Я.С. Яцківа. — Київ: Академперіодика, 2009. — 80 с.
