Останні новини
Розв’язок астрофізичної проблеми пов’язує темну матерію та надмасивні чорні діри
Нове дослідження, можливо, виявило зв’язок між надмасивними чорними дірами та частинками темної матерії, що могло б вирішити проблему, яка десятиліттями турбувала астрофізиків: «проблему останнього парсека».
Торік міжнародна група дослідників виявила фоновий «гул» гравітаційних хвиль. Вони припустили, що цей фоновий сигнал виходить від мільйонів пар надмасивних чорних дір, що зливаються.
Надмасивні чорні діри в сотні тисяч до мільярдів разів більші за масою, ніж Сонце. Але теорія вказує на те, що такі злиття між парами надмасивних чорних дір не мають відбутися. Оскільки спостерігати такі об’єкти надзвичайно важко, астрофізикам доводиться покладатися на теоретичне моделювання, щоб зрозуміти динаміку пар чорних дір.
Головній астрономічній обсерваторії НАН України — 80 років
17 липня 2024 року виповнюється 80 років від часу заснування Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) Національної академії наук України.
Зусиллями кількох поколінь астрономів ГАО перетворилась у відому наукову установу, яка має висококваліфіковані кадри та займає провідне місце з різних напрямів астрономії. Обсерваторія має тісні наукові зв’язки з багатьма астрономічними закладами України та світу. Вона була ініціатором і учасником міжнародних програм і проєктів, зокрема створення Каталогу фундаментальних слабких зір та фотографічного огляду неба, спостереження комети Галлея, визначення варіацій глобальних характеристик Сонця, а також брала участь у підготовці та здійсненні космічних проєктів ВЕГА, ФОБОС, КОРОНАС та інших.
З нагоди ювілею в ГАО 15—17 липня поточного року відбудеться Міжнародна наукова конференція «Головна астрономічна обсерваторія НАН України — від 1944 р. і надалі. Вплив міжнародної співпраці».
За інф. з сайту ГАО НАН України підготував Іван Крячко
Інші новини
- Чорну діру середньої маси виявлено в наймасивнішому кулястому скупченні Молочного Шляху
- Молочний Шлях «менш дивний», ніж досі вважали астрономи
- Астрономи спостерігають пробудження масивної чорної діри в реальному часі
- Нове моделювання пояснює, як надмасивні чорні діри виросли так швидко
- «Габбл» переходить на новий режим спостережень, щоб далі працювати для науки
Марсохід NASA Curiosity («К’юріосіті» — допитливість, цікавість) знайшов нові свідчення того, що на Червоній планеті колись давно могло бути життя, а також атмосферні ознаки, пов’язані з пошуком теперішнього життя на Марсі. Хоча ці знахідки не вказують однозначно на саме життя, вони є хорошим знаком для майбутніх космічних місій, які вивчатимуть поверхню планети та її приповерхневий шар. Результати нових досліджень оприлюднив 8 червня поточного року журнал Science.
Астрономи з допомогою телескопів ALMA і VLT виявили, що галактики з активним зореутворенням в ранньому Всесвіті, а також райони утворення зір в сусідній з нами галактиці, містять значно більшу частку масивних зір, ніж спокійні галактики. Ці висновки суперечать наявним уявленням про еволюцію галактик, змінюючи наше розуміння процесу формування зір та утворення хімічних елементів.
Астрономи виявили принаймні шість кандидатів у темні галактики — галактики, які містять мало зір, чи, можливо, взагалі без них. З цієї причини їх важко спостерігати за допомогою нинішніх інструментів. Нове відкриття може допомогти заповнити важливий пробіл у нашому розумінні еволюції галактики. Результати дослідження оприлюднив 
Астрономи виконали одне з найвдаліших спостережень в історії астрономії. Їм вдалося побачити дві ділянки з інтенсивним випромінюванням, що містяться на відстані 20 км одна від одної поблизу зорі, відстань до якої становить 6500 світлових років. Такі спостережні можливості дозволили б, наприклад, із Землі побачити блоху на поверхні Плутона.
Астрономи за результатами спостережень з допомогою Великої міліметрової/субміліметрової антени Атакама (Atacama Large Millimeter/submillimeter Array, ALMA) та Дуже великого телескопа (Very Large Telescope, VLT) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) з’ясували: зореутворення в дуже далекій галактиці MACS1149-JD1 розпочалося на несподівано ранній стадії — лише через 250 мільйонів років після Великого Вибух. У цій галактиці також виявлено кисень. Це найбільша відстань, на якій коли-небудь такий газ було виявлено у Всесвіті та найвіддаленіша галактика, яку коли-небудь спостерігала ALMA або VLT. Результати науковців оприлюднив журнал Nature 17 травня 2018 року.
