Останні новини
Несподівана знахідка у зразку астероїда Рюгу ставить під сумнів походження астероїдів.
Незаймані зразки з астероїда Рюгу, повернуті місією Hayabusa2 6 грудня 2020 року, були життєво важливими для покращення нашого розуміння примітивних астероїдів та формування Сонячної системи. Астероїд типу C Рюгу складається з порід, подібних до метеоритів, які називаються хондрити CI, що містять відносно велику кількість вуглецю та зазнали значних водних змін у минулому.
Дослідницька група Хіросімського університету виявила наявність мінералу джерфішериту, калійвмісного залізо-нікелевого сульфіду, у зерні Рюгу. Присутність цього мінералу є абсолютно несподіваною, оскільки джерфішерит не утворюється за умов, в яких, як вважається, Рюгу перебував протягом свого існування. Результати дослідження були опубліковані 28 травня 2025 року в журналі Meteoritics & Planetary Science.
«Джерфішерит – це мінерал, який зазвичай утворюється в середовищах, подібних до тих, що зустрічаються в енстатитових хондритах, і ніколи не був зареєстрований у хондритах CI чи інших зернах Рюгу», – каже перший автор та кореспондент Масаакі Міяхара, доцент Вищої школи передових наук та інженерії Хіросімського університету. «Його поява подібна до знаходження тропічного насіння в арктичному льоду, що вказує або на несподіване місцеве середовище, або на перенесення на великі відстані в ранній Сонячній системі».
Інші новини
- Найбільша комета хмари Оорта, розкриває свої таємниці за допомогою потужного радіотелескопа ALMA
- Вчені вперше безпосередньо виявили атмосферне розпилення на Марсі
- В Сонячній системі поповнення. Виявлено нового кандидата в карликові планети.
- Вебб розкриває нові деталі та таємниці полярного сяйва Юпітера
- Космічний апарат НАСА "Люсі" зробив знімок астероїда Дональдйохансон
Канадсько-американський космолог Джеймс Пібліс (James Peebles) та швейцарські астрономи Мішель Майор (Michel Mayor) і Дідьє Кело (Didier Queloz) 8 жовтня поточного року отримали Нобелівську премію з фізики за дослідження, що розширюють наше розуміння місця людства у Всесвіті.
Астрономи, які працюють з Дуже великим телескопом Європейської південної обсерваторії, вперше помітили проходження швидкого радіосплеску крізь гало галактики. Він тривав менше мілісекунди й пройшов майже без змін. Це дає змогу припустити, що гало має дивно низьку щільність і слабке магнітне поле. Нову методику, використану під час цих спостережень, можна застосувати для дослідження гало інших галактик, які досі спостерігати важко.
Група науковців, яку очолював Ґал Сарід (Gal Sarid) з університету Центральної Флориди, оприлюднила в Astrophysical Journal Letters результати дослідження, що вказують на існування орбітального «шлюзу», через який проходить багато комет, перш ніж вони наблизяться до Сонця. Шлюз було виявлено під час комп’ютерного моделювання кентаврів, малих крижаних тіл, що подорожують по хаотичних орбітах між Юпітером та Нептуном. Дослідники моделювали еволюцію тіл за орбітою Нептуна, в регіоні планет-гігантів та всередині орбіти Юпітера. Ці крижані тіла вважають майже незайманими залишками матеріалу, що залишився від часу народження Сонячної системи.
Космічний рентгенівський телескоп XMM-Newton, найпотужніша рентгенівська обсерваторія Європейського космічного агентства, зареєстрував загадкові спалахи від активної чорної діри в ядрі галактики GSN 069, що лежить від Землі на відстані приблизно 250 мільйонів світлових років. До цього такі спалахи ніхто не спостерігав. 24 грудня 2018 р. було помічено, що яскравість джерела раптово стає в 100 разів вищою, ніж звичайний рівень, а потім протягом однієї години повертається до нормального стану та знову зростає через дев’ять годин.
Астрономи намагаються зареєструвати сигнал, що подорожує Всесвітом вже 12 мільярдів років і може наблизити науковців до розуміння життя та смерті найперших зір.
