Останні новини
Землеподібні планети можуть утворюватися в незвичайних умовах
Міжнародна група астрономів за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба вперше спостерігала воду та інші молекули у внутрішніх ділянках диска, з яких формуються планети, в одному з найекстремальніших середовищ Галактики. Ці результати свідчать про те, що умови для формування землеподібних (кам’янистих) планет, які зазвичай існують в дисках, що містяться в ділянках утворення зір малої маси, також можуть мати місце в регіонах утворення масивних зір і, можливо, в більш широкому діапазоні середовищ.
Космічний гамма-телескоп «Фермі» допоміг створити каталог майже 300 гамма-пульсарів
27 листопада поточного року на сайті американського Національного аерокосмічного агентства (NASA) з’явилася замітка про новий каталог 294 пульсарів, які випромінюють у гамма-діапазоні електромагнітних хвиль. Його створила міжнародна група астрономів, що її очолює Девід Сміт (David Smith) — провідний науковий співробітник Астрофізичної лабораторії в Бордо (Франція), котра є підрозділом Французького національного центру наукових досліджень.
Інші новини
- Астрономи вперше виявили диск навколо зорі в іншій галактиці
- CERN бере участь у пошуку темних фотонів
- Одне з найяскравіших зображень космосу — спільні зусилля двох космічних телескопів
- Торік найяскравіший за всю історію космічний спалах збурив атмосферу Землі
- Телескоп «Близнюк-Північ» розкриває формування щільної карликової галактики «Викопна»
Вихрові потоки в хмарах холодного, щільного газу дозволили науковцям вперше отримати чітке уявлення про те, як під дією гравітації з газу міжзоряного середовища формуються компактні «зародки» зір. Про це було заявлено 6 липня поточного року під час проведення національних астрономічних зборів Королівського астрономічного товариства в університеті м. Галл (Великобританія).
Коли справа стосується віддалених «глибин» Всесвіту, навіть гострозорий Космічний телескоп імені Габбла не може стати у пригоді. Спостереження дрібних деталей вимагає розумного підходу та допомоги від космічної «гравітаційної лінзи».
Зображення, отримані за допомогою радіоантен з дуже довгою базою, розміщених по всьому континенту (Північна Америка — Ред.), показують орбітальний рух двох надмасивних чорних дір, що обертаються одна навколо одної в центрі далекої галактики. В майбутньому може відбутися їх злиття, що спричинить утворення гравітаційних хвиль, які поширяться у Всесвіті.
Дещо незвичними подіями ознаменувався початок третього тисячоліття для Сонячної системи, зокрема, для її віддалених регіонів — так званої зовнішньої Сонячної системи. У 2006 році неждано-негадано вигулькнув Майкл Браун зі своїм повідомленням про відкриття за орбітою Плутона ще одного об’єкта більших розмірів, ніж дев’ята планета, — це був перший тривожний дзвіночок в «біографії» Плутона і підстава для Брауна визнати себе «убивцею» Плутона. Опісля була пожиттєва «дискваліфікація» планети з пониженням її рангу до образливого статусу «карликової планети».
Міжнародна група науковців з’ясувала, що Юпітер — найстаріша планета в Сонячній системі. Дослідивши вміст ізотопів вольфраму і молібдену в залізних метеоритах, команда, в складі якої були вчені з Ліверморської національної лабораторії й Інституту планетології університету в Мюнстері, виявила, що метеорити утворилися в двох генетично різних туманностях-резервуарах, які довгий час співіснували, але розділилися в проміжку часу між 1 млн і 3—4 мільйонами років після того, як утворилася Сонячна система.
