Останні новини
Несподівана знахідка у зразку астероїда Рюгу ставить під сумнів походження астероїдів.
Незаймані зразки з астероїда Рюгу, повернуті місією Hayabusa2 6 грудня 2020 року, були життєво важливими для покращення нашого розуміння примітивних астероїдів та формування Сонячної системи. Астероїд типу C Рюгу складається з порід, подібних до метеоритів, які називаються хондрити CI, що містять відносно велику кількість вуглецю та зазнали значних водних змін у минулому.
Дослідницька група Хіросімського університету виявила наявність мінералу джерфішериту, калійвмісного залізо-нікелевого сульфіду, у зерні Рюгу. Присутність цього мінералу є абсолютно несподіваною, оскільки джерфішерит не утворюється за умов, в яких, як вважається, Рюгу перебував протягом свого існування. Результати дослідження були опубліковані 28 травня 2025 року в журналі Meteoritics & Planetary Science.
«Джерфішерит – це мінерал, який зазвичай утворюється в середовищах, подібних до тих, що зустрічаються в енстатитових хондритах, і ніколи не був зареєстрований у хондритах CI чи інших зернах Рюгу», – каже перший автор та кореспондент Масаакі Міяхара, доцент Вищої школи передових наук та інженерії Хіросімського університету. «Його поява подібна до знаходження тропічного насіння в арктичному льоду, що вказує або на несподіване місцеве середовище, або на перенесення на великі відстані в ранній Сонячній системі».
Інші новини
- Найбільша комета хмари Оорта, розкриває свої таємниці за допомогою потужного радіотелескопа ALMA
- Вчені вперше безпосередньо виявили атмосферне розпилення на Марсі
- В Сонячній системі поповнення. Виявлено нового кандидата в карликові планети.
- Вебб розкриває нові деталі та таємниці полярного сяйва Юпітера
- Космічний апарат НАСА "Люсі" зробив знімок астероїда Дональдйохансон
Більша частина історії Всесвіту є історією світла зір, які мерехтять і світяться скрізь в космосі. Тепер астрономи використали це світло, яке пронизує весь спостережуваний простір і з часом накопичується, щоб створити шкалу часу для зір і галактик. Вона бере початок 10 мільярдів років тому.
Найближча до Сонця одинока зоря має екзопланету щонайменше в 3,2 рази масивнішу, ніж Земля, — так звану «суперземлю». Одна з найбільших нинішніх спостережних кампаній, що використовує дані від телескопів з усього світу, зокрема з інструменту Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) HARPS, призначеного для пошуку екзопланет, виявила цей холодний, слабо освітлений об’єкт. Відкрита планета — друга з відомих найближчих екзопланет до Землі. Зоря Барнарда — це зоря з найбільшою швидкістю на нічному небі.
Спостереження, виконані з допомогою телескопа ALMA (Atacama Large Millimeter/submillimeter Array — Велика міліметрова/субміліметрова антена Атакама), та дані з спектрографа MUSE, встановленому на Дуже великому телескопі (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO), показали колосальний фонтан молекулярного газу, який «живить» чорна діра в найяскравішій галактиці, що належить до скупчення галактик Abell 2597. Це перше спостереження повного галактичного циклу притоку та відтоку речовини, яка живить цей величезний космічний фонтан, в одній і тій системі.
Надчутливий приймач Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) GRAVITY дав змогу отримати додаткові докази стосовно давнього припущення про те, що в центрі нашої галактики Молочний Шлях лежить надмасивна чорна діра. Нові спостереження показують ― скупчення газу рухаються з швидкістю приблизно в 30% від швидкості світла по коловій орбіті одразу за межею її горизонту події. Це перше в історії спостереження речовини так близько від «точки неповернення» й найдокладніші на тепер спостереження об’єктів, що рухаються навколо чорної діри на такій близькій відстані від неї.
Кількість потенційно придатних для життя екзопланет, відомих нині, доведеться, мабуть, зменшити. Донедавна космічний телескоп NASA «Кеплер» виявив майже 30 планет розміром, як у Землі, що лежать в зонах життя своїх материнських зір. Принаймні так вважали дослідники. Нові спостереження космічного зонда «Гайя» (Gaia) вказують на те, що ця кількість, ймовірно, набагато менша — можливо, від двох до 12. Таку новину повідомили 26 жовтня поточного року в NASA.
