Останні новини
Зоряні перемички показують: розвиток ранніх галактик у Всесвіті відбувався набагато швидше, ніж вважалося раніше
Ранні галактики були не такими хаотичними і розвивалися набагато швидше, ніж вважали астрономи раніше.
Це випливає з результатів дослідження, яке «озирнулося» на понад десять мільярдів років назад. Міжнародна група астрономів під керівництвом науковців з Даремського університету, Великобританія, використала космічний телескоп Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST), щоб знайти докази формування в галактик барів [Бар галактики (англ. bar — перемичка) — складова багатьох спіральних і неправильних галактик, яка лежить у площині диска і має вигляд витягнутого ущільнення із зір і міжзоряного газу.], коли Всесвіту було лише кілька мільярдів років. Результати дослідження опубліковано в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.
Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці
Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.
Інші новини
- Астрономи виявили сильні магнітні поля біля чорної діри в центрі Молочного Шляху
- Знайдено докази того, що блакитні надгіганти можуть утворюватися внаслідок злиття двох зір
- Обсерваторія IceCube виявила сім кандидатів у астрофізичні тау-нейтрино
- Революційне дослідження розкриває таємниці народження планет навколо десятків зір
- Астрономи виявили новий зв’язок між водою та процесом формуванням планет
Нове дослідження показує, що навколо старезного Місяця дійсно 3—4 мільярди років тому могла сформуватися атмосфера. В її створенні активна роль належала вулканам, бо темпи інтенсивних вивержень газів над поверхнею супутника перевищували швидкість їх витікання в космічний простір. Результати виконаних досліджень, які підтримує інститут Solar System Exploration Research Virtual Institute (Віртуальний інститут досліджень Сонячної системи) під егідою NASA, оприлюднив журнал Earth and Planetary Science Letters.
Адміністрація президента США Дональда Трампа має намір відправити астронавтів на Місяць, як частину ширшої програми, щоб визначити пріоритети космічних польотів людства та зміцнити домінування США на передньому рубежі, заявив віце-президент США Майк Пенс.
Зіткнення з астероїдами можуть бути нищівними, згадаймо динозаврів, але вони приносять основні інгредієнти для життя. Суперземлі — планети, в 10 разів масивніші, ніж Земля, — можуть перетягувати їх до найближчих світів, наче «граючи в більярд» в планетних системах. Нові моделювання показують: якби в Сонячній системі існувала велика планета, скажімо, між Венерою та Землею, то зіткнень з астероїдами було б набагато більше. Але це не обов’язково погано, якщо така подія відбувається в потрібний час.
Група науковців, очолювана німецьким вченим, з допомогою Космічного телескопа імені Габбла виявила в поясі астероїдів між Марсом і Юпітером об’єкт незвичайного типу: два астероїди, що обертаються один навколо одного і виявляють водночас особливості, властиві кометам, — яскраву кому і довгий хвіст. Це перший відомий подвійний (бінарний) астероїд, який також класифікують як комету. Результати дослідження наведено в статті, опублікованій в журналі Nature.
Науковці з Інституту Нільса Бора (Niels Bohr Institute, NBI) Копенгагенського університету виконали велике комп’ютерне моделювання, пов’язане з утворенням зір, і дійшли висновку, що наявні ідеалізовані моделі не можуть описати деталі процесу формування зір. «Сподіваємося, що наші результати також допоможуть пролити світло на формування планети», — підкреслив астрофізик Міхаель Кюффмейер (Michael Küffmeier), очільник групи дослідників. Результати науковців оприлюднив Astrophysical Journal.
