Останні новини
Розв’язок астрофізичної проблеми пов’язує темну матерію та надмасивні чорні діри
Нове дослідження, можливо, виявило зв’язок між надмасивними чорними дірами та частинками темної матерії, що могло б вирішити проблему, яка десятиліттями турбувала астрофізиків: «проблему останнього парсека».
Торік міжнародна група дослідників виявила фоновий «гул» гравітаційних хвиль. Вони припустили, що цей фоновий сигнал виходить від мільйонів пар надмасивних чорних дір, що зливаються.
Надмасивні чорні діри в сотні тисяч до мільярдів разів більші за масою, ніж Сонце. Але теорія вказує на те, що такі злиття між парами надмасивних чорних дір не мають відбутися. Оскільки спостерігати такі об’єкти надзвичайно важко, астрофізикам доводиться покладатися на теоретичне моделювання, щоб зрозуміти динаміку пар чорних дір.
Головній астрономічній обсерваторії НАН України — 80 років
17 липня 2024 року виповнюється 80 років від часу заснування Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) Національної академії наук України.
Зусиллями кількох поколінь астрономів ГАО перетворилась у відому наукову установу, яка має висококваліфіковані кадри та займає провідне місце з різних напрямів астрономії. Обсерваторія має тісні наукові зв’язки з багатьма астрономічними закладами України та світу. Вона була ініціатором і учасником міжнародних програм і проєктів, зокрема створення Каталогу фундаментальних слабких зір та фотографічного огляду неба, спостереження комети Галлея, визначення варіацій глобальних характеристик Сонця, а також брала участь у підготовці та здійсненні космічних проєктів ВЕГА, ФОБОС, КОРОНАС та інших.
З нагоди ювілею в ГАО 15—17 липня поточного року відбудеться Міжнародна наукова конференція «Головна астрономічна обсерваторія НАН України — від 1944 р. і надалі. Вплив міжнародної співпраці».
За інф. з сайту ГАО НАН України підготував Іван Крячко
Інші новини
- Чорну діру середньої маси виявлено в наймасивнішому кулястому скупченні Молочного Шляху
- Молочний Шлях «менш дивний», ніж досі вважали астрономи
- Астрономи спостерігають пробудження масивної чорної діри в реальному часі
- Нове моделювання пояснює, як надмасивні чорні діри виросли так швидко
- «Габбл» переходить на новий режим спостережень, щоб далі працювати для науки
Через 45 років після того, як екіпаж космічного корабля вирушив у подорож до Місяця з «транс-місячною ін’єкцією», NASA планує зробити це знову через кілька років. Агентство нещодавно випустило відео, яке показує схему першого непілотованого випробування свого нового місіонерського місячного профілю, що отримав назву Exploration Mission 1 (EM-1).
Телескоп ALMA в Чилі виявив пил біля найближчої до Сонячної системи зорі — Проксими Кентавра. Нові спостереження дозволили зареєструвати випромінювання від холодного пилу на відстані в межах одна — чотири астрономічні одиниці від зорі, тобто від однієї до чотирьох відстаней Землі до Сонця. Дані спостережень також вказують на можливе існування ще холоднішого пилового поясу, чи, можливо, планетної системи з кількох об’єктів. Виявлені структури схожі на значно більші розмірами пояси малих тіл в Сонячній системі. Імовірно вони складаються з кам’яних і крижаних частинок, які не змогли утворити планети.
Широке поширення на Церері мінералів, які містять воду, свідчить про те, що на ній в давні часи міг бути глобальний океан. Що сталося з цим океаном? Чи може нині на Церері бути рідина? Два нових дослідження, виконаних науковцями місії Dawn («Світанок»), допомогли отримати позитивну відповідь на це питання.
Фізики корпорації CERN (походить від назви Conseil Europen pour la Recherche Nuclaire, Європейська організація з ядерних досліджень — Ред.) в Швейцарії зробили найбільш точне вимірювання магнітного моменту антипротона — числа, яке визначає ступінь реакції частинки на магнітну силу, — і виявили, що він точно такий, як і у протона, але з протилежним знаком. Робота опублікована в журналі Nature.
Німецькі науковці запевняють, що їм на підставі даних космічної місії «Розетта» (Rosetta) вдалося виявити раніше невідому ланку в розумінні процесу формування планет. Результати дослідження оприлюднив журнал «Щомісячні повідомлення Королівського астрономічного товариства» (Monthly Notices of the Royal Astronomical Society).
